Досліджено специфіку відтворення полонізмів у "Галицько-руських народних приповідках", укладених І. Франком. Розглянуто не лише безпосередні запозичення з польської лінгвокультури в лінгвокультуру галицьку, але й існування відповідних паралелей, еквівалентів, відтворення слов'янських архетипів, особливостей прагматики; прокоментовано випадки розширення чи звуження значень паремій, утворення паремій на основі актуалізації прецедентних виразів.