Наведено порівняльну характеристику методів нарахування амортизації. Запропоновано алгоритм вибору методу нарахування амортизації основних засобів та обгрунтовано його застосування. Розроблено порядок визначення ефективності амортизаційної політики.

Проведено аналіз понять "ментальність", "колективне безсвідоме", "архетипи", визначено дихотомії національного характеру та структуру індивідуального характеру людини. Виділено особливості ментальних сутностей українців, передумови формування української ментальності та архетипи, притаманні українській нації. Означено основний трансформаційний інструментарій у формі психотерапевтичних технологій як регулятиви масової свідомості українства в контексті формування стратегії державотворення.

Зроблено аналіз історичних передумов формування національної ментальності українства та визначено особливості ментальних сутностей з погляду традиційно-побутової системи. Означено духовне підурунтя української ментальності та основні риси українців, які були успадковані від Візантійської культури. Виділено геополітичний образ України в контексті формування геополітичних прагнень країни. Застосовано дихотомії національного характеру для формування особливостей національної ментальності українства в міжнародній політиці.

Обгрунтовано, що формування синергійного ефекту взаємодії елементів маркетингового потенціалу за умов динамізму середовища і міжнародної інтеграції, необхідно визначати як стратегічний аспект управління підприємством, інструмент конкурентної боротьби і акцентувати увагу на його обгрунтуванні у стратегічному і тактичному плануванні. Доведено, що для виявлення синергійного ефекту взаємодії елементів маркетингового потенціалу доцільно здійснити їх класифікацію за функціональною ознакою, та позиціонування самого маркетингового потенціалу в структурі сукупного потенціалу підприємства. Констатовано, що успішність діяльності підприємства, його позиції на ринку і можливість розвитку у майбутньому, зумовлюється правильністю формування і силою взаємозв'язку елементів маркетингового та сукупного потенціалу.

Охарактеризовано нормативно-правові акти щодо обліку земельних часток (паїв). Запропоновано ряд синтетичних та аналітичних рахунків для балансового та позабалансового обліку права на земельні частки (паї) в користуванні сільськогосподарського підприємства. Розроблено методику обліку земельних часток (паїв) у державних чи комунальних сільськогосподарських підприємствах внаслідок їх приватизації.

Досліджено необхідність застосування інструментів маркетингового управління інноваційно-інвестиційною активністю підприємств (УІІАП) і визначено його напрями. Зазначено, що сучасні конкурентні виклики спонукають підприємства до посилення інноваційно-інвестиційної активності, яку розглядають уже не як одну з можливих поставлених цілей, а як критичної та життєво важливої для існування підприємства умови. Узагальнено теоретичні положення та понятійно-категоріальний апарат дослідження інструментів маркетингового УІІАП. Визначено, що під УІІАП розуміють процеси спрямування та регулювання відносин щодо створення та реалізації інновацій і пов'язаних із ними інвестицій, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення іншого ефекту. Обгрунтовано необхідність переорієнтації традиційного УІІА як управління побудоване на засади маркетингу та всебічне застосування його інструментів. Запропоновано здійснити поділ інструментів маркетингового УІІА на 2 групи: інструменти маркетингового забезпечення управління та інструменти, які використовуються при його реалізації. До маркетингових інструментів забезпечення УІІАП віднесено маркетингові дослідження та маркетингову інформаційну систему, до маркетингових інструментів реалізації управління - маркетингові товарну, цінову, розподільчу та комунікаційну політики підприємства. Методом "функції бажаності" визначено можливі рівні застосування та вплив інструментів маркетингового управління на інноваційно-інвестиційну активністю підприємства. Обгрунтовано, що пріоритетами в УІІАП мають стати інтерпретація запитів споживачів, прямий і зворотний зв'язок інновацій і пов'язаних із ними інвестицій із можливостями, потребами та цінностями споживачів, розвиток попиту, дифузія інновацій і довгострокова орієнтація, що забезпечуються за допомогою застосування відповідних інструментів маркетингового управління.