Індекс рубрикатора НБУВ: В377.15

Рубрики:

Електричні явища при контакті твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: sensing, molecule in laser field, vibrational stochastization, kinetic modelling
Індекс рубрикатора НБУВ: В371.3

Рубрики:

Квантова теорія

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено послідовну теорію міжатомної взаємодії рідкоземельних атомів з атомами інертного середовища, квазімолекулярних термів і дипольних переходів у слабкому електромагнітному полі. Теорія базується на версії методу ефективного псевдопотенціалу та обмінній теорії збурень. Розглянуто взаємодію 4f-електронної оболонки рідкоземельного елемента з інертними атомами та залежність потенціалу взаємодії від проекції електроного кутового моменту відповідної квазімолекули на між'ядерну вісь.

Послідовну теорію міжатомної взаємодії рідкоземельних атомів із атомами інертного середовища, квазімолекулярних термів і дипольних переходів у слабкому електромагнітному полі використано для розрахунку потенціалу взаємодії 4f оболонки атома туллія з атомом He у слабкому електричному полі. Розглянуто взаємодію 4f-електроної оболонки рідкоземельного елемента з інертними атомами та залежність потенціалу взаємодії від проекції електронного кутового моменту відповідної квазімолекули на між'ядерну вісь. Теорія базується на версії методу ефективного псевдопотенціалу й обмінній теорії збурень.

Установлено, що у разі тривалого зберігання насіння, під час якого життєздатність його зменшується з 98 до 0 %, відбувається прогресивна втрата теломерних послідовностей із високомолекулярної ДНК та їх накопичення в низькомолекулярній фракції. Розподіл теломер по ДНК у цілому збігається із стандартними профілями деградації ДНК у насіння, що зберігається в сухому вигляді; у цьому випадку як наслідок такого зберігання спостережено також загальну втрату теломер із ДНК. Існує необхідність у добиранні зручного маркера "якості насіння", який можна легко контролювати під час зберігання. Аналізуючи можливість використання наведених результатів, відзначено, що існує значний потенціал для використання теломерних послідовностей як маркера старіння насіння, що зберігаєтся в Банках насіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.2

Рубрики:

Напівпровідникові діоди

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено діагностику вірусів груші у трьох регіонах України. За допомогою методу ELISA (enzyme-linked immunosorbent assay) визначено рівні інфікованості насаджень груші вірусами хлоротичної плямистості листя яблуні, борознистості листя яблуні, ямкуватості деревини яблуні та вірусу мозаїки яблуні. Тестування показало, що загальний рівень інфікування цими чотирма вірусами становить 18,8 %. Виділено вихідні безвірусні клони сортів та підщеп груші.

Мета роботи - здійснити філогенетичний аналіз сегментів, кодуючих гемаглютинін та нейрамінідазу пандемічних вірусів грипу A(H1N1)pdm, виділених в Україні. Методи дослідження - полімеразно-ланцюгова реакція у реальному часі (real-time RT-PCR), секвенування і філогенетичний аналіз. Проаналізовано ключові мутації в амінокислотних послідовностях поверхневих антигенів досліджуваних вірусів. Виявлено високу генетичну подібність (99 %) українських ізолятів до вірусів, виділених в інших країнах. Висновки: показано стабільність генів українських ізолятів протягом пандемічного сезону 2009 - 2010 рр.

Мета роботи - порівняти молекулярно-біологічні властивості українських ізолятів вірусу мозаїки сої (ВМС) із властивостями відомих закордонних ізолятів цього вірусу, а також прослідкувати їх можливе походження. Використано такі методи як механічна інокуляція, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією, секвенування ДНК та філогенетичний аналіз. На селекційних ділянках у Вінницькій області відібрано та в подальшому очищено п'ять ізолятів ВМС. Показано, що всі досліджувані ізоляти ВМС проявляють однаковий спектр реакцій на 11 диференціюючих сортах сої. Філогенетичний аналіз нуклеотидних та відповідних амінокислотних послідовностей генів СР і Р1 продемонстрував високу філогенетичну спорідненість між репрезентативним українським (UA1Gr) та американським (VA2) ізолятами ВМС, які увійшли до одного кластера із штамом G2. Результати порівняння нуклеотидних послідовностей підтвердили припущення стосовно того, що різні ділянки геному ВМС перебувають під неоднаковим еволюційним тиском. Висновки: виділені в Україні ізоляти ВМС належать до штамової групи G2 і, ймовірно, походять з території Північної Америки. Одержані ізоляти ВМС актуально використовувати у вітчизняних селекційних програмах для створення вірусостійких сортів сої.

Мета роботи - виявлення українських ізолятів Y вірусу картоплі (PVY) у різних сортах картоплі і їх філогенетичний аналіз на основі нуклеотидних і амінокислотних послідовностей білка оболонки. Методи дослідження - ІФА, ЗТ-ПЛР, секвенування ДНК і філогенетичний аналіз. У зразках картоплі вітчизняної селекції за допомогою методу ІФА ідентифіковано PVY. Оптимізовано процес виділення РНК та розроблено тест-систему на базі ПЛР для діагностики українських ізолятів PVY. Секвеновано ділянку гена капсидного білка українського ізоляту та здійснено філогенетичний аналіз. Встановлено, що зазначений ген демонструє вищий ступінь гомології з генами капсидних білків рекомбінантних ізолятів (штамів) (98,8 - 99,8 % гомології для нуклеотидних і амінокислотних послідовностей). Український ізолят перебуває в окремому кластері разом з рекомбінантними ізолятами із Сирії, Ірану та Японії і має з ними спільне походження. В результаті роботи визначено засоби для точного моніторингу вірусу картоплі в агроекосистемах України. Філогенетичний аналіз продемонстрував рекомбінантну природу дослідженого ізоляту PVY, який раніше був приписаний до групи штамів О, субклади N:O.

Надано матеріали багаторічних досліджень поширення рабдовірусів, показано їх шкодочинність на різних видах рослин за умов факторів довкілля. Проведено порівняльну характеристику їх з подібними патогенами на шапинкових грибах. Розглянуто морфологію та структуру патогенів.

Проведено електронно-мікроскопічний аналіз зразків грунту прикореневої зони вищих антарктичних рослин Deschampsia antarctica та Colobanthus quitensis з метою виявлення бактеріофагів. Порівняно та підібрано оптимальний метод виділення вірусних суспензій з субстрату. Вперше проаналізовано різноманіття вірусів бактерій та вірусоподібних часток у прикореневому грунті антарктичних рослин. За результатами електронної мікроскопії виявлено велику кількість фагових та вірусоподібних часток. За морфологічним описом визначено таксономічну приналежність окремих виявлених бактеріофагів та їх розміри. Розглянуто можливі причини деградації вірусних часток, виявлених під час ЕМ дослідження.

Соя (Glycine max L.) є стратегічною зернобобовою культурою світового землеробства XXI ст., яка перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. Вірус мозаїки сої (ВМС) є збудником однієї з основних та найбільш шкодочинних вірусних хвороб, яка поширена в агроценозах усіх соєсіючих регіонів світу. Інфікування рослин сої ВМС призводить до значних втрат врожаю та спричиняє зниження якості насіння та життєздатності сходів. Дослідження вірусів сої в Україні було проведено виключно на Правобережній її частині. Однак, виявлення та можливого поширення і циркуляції цих вірусів за умов Лівобережного Лісостепу дотепер не проводилося. Мета роботи - провести діагностику та ідентифікацію вірусів, які уражують сою на території Лівобережної України, та дослідити деякі з їх властивостей. У роботі було застосовано методи: візуальну діагностику, трансмісійну електронну мікроскопію, імуноферментний аналіз, виділення тотальної РНК із рослинного матеріалу, полімеразну ланцюгову реакцію, сиквенування, філогенетичний аналіз. Досліджено 29 зразків рослин сої на території Лівобережного Лісостепу України (Полтавська, Сумська і Харківська обл.) на наявність вірусної інфекції. За допомогою методу ІФА встановлено, що 48 % зразків (13 зразків із Полтавської області та 1 - з Сумської) уражені вірусом мозаїки сої. Це перше повідомлення про ураження ВМС сої, вирощеної за умов Лівобережної України. Зважаючи на раніше представлені дані щодо циркуляції на території Правобережної частини країни змішаної інфекції цього вірусу із вірусом жовтої мозаїки квасолі (ВЖМК) та вірусом мозаїки люцерни (ВМЛ), досліджувані зразки було перевірено щодо наявності і цих збудників. Результати аналізу показали відсутність антигенів ВЖМК і ВМЛ. Встановлено, що досліджувані ізоляти ВМС відрізняються за розмірами віріонів від виділених раніше в Україні ізолятів вказаного збудника. Філогенетичний аналіз нуклеотидних послідовностей ділянки гена капсидного білка вірусу мозаїки сої виявив 100 % рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом та китайськими, іранськими ізолятами, а також американським ізолятом 452 і польським ізолятом М, що свідчить про їх спільне походження.

Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) став актуальним для птахівництва з моменту появи високовірулентних штамів в середині 80-рр XX ст. Вони призводять до імуносупресивного стану тварин та високої смертності. З огляду на велику різноманітність вакцин, необхідною є харакетристика польових ізолятів, виявлених у господарстві. Мета роботи - охарактеризувати та диференціювати вакцинні та польові штами вірусу за допомогою методу рестрикційного аналізу. Виділення РНК здійснювали за сорбційним методом, здійснювали постановку зворотної транскрипції та ПЛР із використанням специфічних праймерів до гену VP2. Отримані амплікони піддавали рестрикції MvaI, MboI, SspI, BspMI, SacI, BstEII. Охарактеризовано рестрикційний профіль 8 вакцинних штамів та проаналізовано 120 зразків бурс відібраних від уражених вірусом ІБХ птахів. Більшість проаналізованих ізолятів за рестрикційним профілем були подібними до вакцинних штамів. Вакцинні штами, що належали до однієї групи за рівнем атенуації мали однаковий рестрикційний профіль. Для чотирьох було показано наявність сайтів Sspі та відсутність сайту BstEII, що надає підставу віднести їх до високовірулентих штамів вірусу ІБХ. Висновок: рестрикційний аналіз надає змогу диференціювати вакцинні та польові ізоляти вірусу ІБХ. Даний підхід можна використовувати для моніторингу ситуації на господарстві за даним збудником.

Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) викликає висококонтагіозне захворювання курчат та поширений у всьому світі. Головним антигеном є білок VP2. Ген VP2 містить гіперваріабельний регіон, мутації в якому призводять до появи нових антигенних варіантів вірусу ІБХ. Для запобігання інфікуванню використовують вакцинацію, ефективність якої залежить від генетичної спорідненості вакцинних і польових штамів вірусу. Мета роботи - проаналізувати нуклеотидну послідовність різних вакцинних і польових штамів вірусу ІБХ, поширених в господарствах України. У дослідженні було використано 11 вакцинних та 16 польових штамів вірусу ІБХ. РНК виділяли за допомогою методу магнітної сорбції, здійснювали реакцію зворотної транскрипції та постановку ПЛР зі специфічними праймерами до гену VP2. Амплікони секвенували, нуклеотидну та амінокислотну послідовність аналізували за допомогою програми MEGA 6. 11 вакцинних штамів формували 5 кластерів. Кластер I містив штами GM97, 228E та MB/20. Кластер II був сформований м'якими штамами LC-75 та D78. Середні штами Winterfield-2512 та Lukert формували кластер III. "Гарячі" штами MB та MB/3 містились у кластері IV. Кластер V містив штами MB/5 та V877. Після включення 16 польових ізолятів, виявлених в Україні, структура дерева не змінилась. 8 з них групувалися разом з "гарячими", 5 - з середніми та 3 - з м'якими вакцинними штамами. Порівняння амінокислотних послідовностей підтвердило антигенну спорідненість штамів, що знаходились в одному кластері. Висновки" одержані результати можуть бути використані для підбору вакцин для профілактики ІБХ в кожному окремому господарстві України.

Мета роботи - вірусні хвороби є одним з визначальних факторів якісних і кількісних показників урожаю зернових культур - ключового елементу забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Мета роботи - оцінка поширення найбільш небезпечних вірусів злакових культур в агроекосистемах, використовуючи різні методи діагностики. Для ідентифікації вірусів у відібраних зразках використовували імуноферментний аналіз в модифікації DAS-ELISA із застосуванням комерційних тест-систем до 12 вірусів злакових. Для прямого виявлення вірусних часток застосовували метод трансмісівної електронної мікроскопії. Протягом 15 років проводились обстеження зернових колосових культур на предмет вірусних інфекцій у різних областях України. Для діагностики вірусів відбирали рослини з характерними симптомами (мозаїкою, зміною кольору листків та ін.). В результаті проведеної роботи в агроценозах України виявлено віруси, що передаються членистоногими: Barley yellow dwarf virus-PAV, Barley yellow dwarf virus-MAV, Cereal yellow dwarf virus-RPV, Wheat streak mosaic virus та Wheat dwarf virus. Періодично ідентифікували Brome mosaic virus, Barley stripe mosaic virus та деякі грунтові віруси, зокрема, Wheat spindle streak mosaic virus, Soil-borne cereal mosaic virus. Soil-borne wheat mosaic virus і Barley mild mosaic virus. Висновки: основну небезпеку для вирощування зернових культур в Україні складають Barley yellow dwarf virus-PAV, Wheat streak mosaic virus та Wheat dwarf virus. За останні 15 років в Україні значною мірою збільшилась кількість і розповсюдженість вірусів, що уражують зернові культури.

Підвищення ефективності прийняття рішень в оборонному плануванні на основі спроможностей військових сил і засобів виконувати завдання за призначенням вимагає нових методичних підходів та їх реалізації у вигляді програмних інформаційно-аналітичних інструментів. За умов складного інформаційного середовища оборонного планування вибір варіантів розвитку спроможностей доцільно здійснювати експертами на методичній підстаі багатокритеріального аналізу. В результаті досліджень розроблено методику, в якій формування критеріїв та оцінювання альтернативних варіантів запропоновано здійснювати шляхом інтеграції онтології, методу аналізу ієрархій та орієнтованих графів. Онтологічне представлення даних забезпечує побудову ієрархічної таксономії предметної області та формування вектора критеріїв. Метод аналізу ієрархій використовується для проведення експертного оцінювання спроможностей шляхом їх парного порівняння за визначеними критеріями. За допомогою орієнтованих графів здійснюється візуалізація та контролювання транзитивної узгодженості суджень експертів. Застосування методики надасть можливість забезпечити оперативність, універсальність і простоту технічної реалізації процедури підтримки прийняття рішень. Методику апробовано на прикладі вибору спроможності ведення розвідки в інтересах наземної артилерії. Показано, що за рахунок графової візуалізації процес оцінювання в експертній діяльністі суттєво спрощується. Запропонована методика репрезентує інноваційний інструмент досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи, що є актуальним для багатьох країн. Універсальність методики створює підгрунтя для її застосування не тільки в оборонному, а й у інших силових відомствах.

Розглянуто проблему компенсації паразитного моменту для електроприводів на основі недорогих безредукторних явнополюсних синхронних двигунів з постійними магнітами. Властивості робастності систем векторного керування швидкістю і положенням досліджено з використанням принципу розділення у часі контурів регулювання струму, швидкості і положення. Доведено, що динамічна поведінка замкненої системи завдяки новому синтезу алгоритму керування має каскадні властивості з послідовно зв'язаними контурами регулювання швидкості і положення. Таким чином забезпечується можливість компенсації високочастотних паразитних моментів завдяки підвищенню коефіцієнтів налаштування регуляторів. Результати експериментального дослідження на основі двох двигунів з подібними номінальними параметрами, проте з суттєво різним рівнем паразитного моменту свідчать, що незалежно від амплітуди паразитного моменту забезпечується подібна ефективність відпрацювання положення. Запропоновані алгоритми керування можуть бути використаними як для високодинамічних застосувань, так і для недорогих безредукторних електроприводів із середніми вимогами до якості регулювання швидкості і положення.