Мета роботи - дослідження величини зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудова та дослідження поля їхньої зміни. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень. В іншому разі доводиться моделювати метеорологічну ситуацію на момент проведення вимірів, використовуючи доступні для цього метеорологічні дані. У виконаних дослідженнях оцінено метеорологічну ситуацію в цілому для території України. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено за відомою формулою Saastamoinen. За отриманими значеннями побудовано поле зміни сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки для території України. Результати досліджень надають змогу проаналізувати залежність зміни величини складових тропосферної затримки від зміни метеорологічних величин на території порядку країни. Отримано та проаналізовано графіки зміни складових тропосферної затримки протягом трьох діб із дискретністю 6 год на чотирьох пунктах із різними кліматичними умовами. Встановлено, що незважаючи на суттєве розходження у значеннях складових, амплітуди їхньої зміни є близькими між собою: різниці цих амплітуд складають для сухої складової 6 мм, для вологої - 2 мм. Показано динаміку зміни сухої (гідростатичної) та вологої (негідростатичної) складових протягом двох діб. Зазначено, що їхня динаміка зумовлена зміною атмосферного тиску для сухої складової та зміною тиску водяних парів у тропосфері для вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленій стабільності амплітуди зміни складових на пунктах, що знаходяться у різних кліматичних і погодних умовах. Крім цього, підтверджено, що динаміка зміни сухої складової зумовлена зміною атмосферного тиску, а вологої - зміною парціального тиску. Виконані дослідження можна використовувати для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень поля зміни зенітної тропосферної затримки, оскільки стосуються зміни затримки в просторі та часі.

Мета роботи - виявити залежність між сезонною зміною температури та вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 рр. Для досліджень використано дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період із середини 2016 до середини 2020 р. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовано спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв'язку із сезонними змінами температури повітря. На підставі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але за умови відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі та спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15 - 18 мм. Практично всі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року - на стиснення греблі. У зимовий і літній періоди горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні - на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов'язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень та епохи їх прояву залежать від конструкції греблі та її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення та епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв'язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.

Мета роботи - побудувати 3D моделі складових зенітної тропосферної затримки (ZTD) за даними приземних вимірів метеорологічних величин, отриманих на 100 пунктах, що майже рівномірно розташовані на території України. Суха та волога складові ZTD обчислено за формулами Saastamoinen. За отриманими результатами складено поля сухої та вологої складових тропосферної затримки (ТСЗ), побудовано поля їхньої зміни з використанням різної кількості досліджуваних пунктів. За допомогою графічного редактора побудовано 3D моделі одномоментного розподілу величини сухої та вологої складових ZTD для території України. Результатом роботи є побудовані 3D моделі складових ZTD; побудовано поля для території України; виконано порівняння розподілу складових затримки для вказаної території та її зміни протягом доби. Встановлено, що суха складова набуває більшого значення на південній і центральній території України, де пункти спостережень розташовані нижче за висотою, і де є більшим атмосферний тиск, який домінує при обчисленні цієї складової. Відповідно, волога складова є більшою також у південній частині України, але це зумовлено вищою відносною вологістю. У результаті ущільнення мережі до 100 пунктів отримано точніші моделі розподілу складових, що надало змогу детальніше оцінити значення ТСЗ для території України. Подальше ущільнення мережі для території України не спричинило очікуваного підвищення точності визначення ТСЗ, оскільки недостатньо рівномірним є розташування метеостанцій на території країни, та деякі значення метеорологічних величин отримано не безпосередніми вимірюваннями, а методом інтерполяції. Для отримання детальнішої моделі необхідно рівномірно ущільнювати модель пунктами з надійними метеорологічними вимірюваннями, а для контролю використовувати обчислення складових інтегруванням за даними аерологічних зондувань, проведених на окремих пунктах. Наукова новизна полягає у побудові 3D моделей складових ТСЗ для території України на певний момент часу. Практична значущість виконаних досліджень у тому, що вони можуть використовуватися як початковий крок для побудови просторово-часової моделі ТСЗ, яка відображала б просторові зміни затримки у реальному часі для певної території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.252 + Р281.82

Рубрики:

Адсорбенти

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінювання точності визначення вологої складової зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ) із ГНСС-спостережень і точності визначення гідростатичної складової за моделлю Саастамойнена у порівнянні зі значеннями, отриманими за радіозондуванням. ЗТЗ прийнято визначати, в основному, двома методами - традиційним, а саме радіозондуванням, і використовуючи моделі атмосфери, наприклад, модель Саастамойнена, а також методом ГНСС-вимірювань. У цьому дослідженні визначення гідростатичної складової ЗТЗ виконувались за даними радіозондування, отриманими на аерологічній станції Praha у 2011 - 2013 рр. і 2018 р. Дані опрацьовано для середніх декад січня та липня кожного року на 0 год Всесвітнього часу. Волога складова обчислювалась за даними ГНСС-спостережень. За даними значної кількості радіозондувань на аерологічній станції Praha-Libus визначено гідростатичні та вологі складові ЗТЗ і такої ж кількості значень ЗТЗ, виведених для відповідних часових інтервалів із ГНСС-вимірювань на референцній станції GOPE. За ними визначено величини вологої складової ЗТЗ і порівняно їх із відповідними даними, отриманими з радіозондувань. Установлено, що похибка гідростатичної складової в зимовий період не перевищує 10 мм за абсолютною величиною, а в літній період - приблизно в 1,5 разу є меншою. Це пояснюється відмінностями у стратифікації тропосфери та нижньої стратосфери у зимовий і літній періоди. Що ж стосується вологої складової ЗТЗ, то її похибки не перевищують: взимку 15 мм; влітку - 35 мм. Отримані різниці у літній період мають від'ємний знак, що вказує на систематичне зміщення, а в зимовий - як від'ємний, так і додатний. Сьогодні є багато досліджень, спрямованих на підвищення точності визначення зенітної тропосферної затримки українських та іноземних авторів, однак питання точності визначення гідростатичної складової досі залишається відкритим. У дослідженні надано рекомендації щодо подальших вивчень у напрямку підвищення точності визначення зенітної тропосферної затримки.

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ