Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.522.1 + Д342.36 + Д59(007)342

Рубрики:

Кварц

Кислі жильні і гіпабісальні породи

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45УКР)1-5

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити особливості просторового розподілу товщини та палеорельєфу базальтів лучичівської товщі ратнівської світи трапової формації едіакарію Ратне - Камінь - Каширської площі Західної Волині за допомогою карт товщини та рельєфу палеоповерхні для проведення кореляції між вказаними параметрами товщі та просторовою зміною концентрацій самородномідного зруденіння та його локалізацією відносно покрівлі (підошви) товщі. Методика включає польові геологічні дослідження; петрографію базальтів, структурні особливості (ступінь розкристалізації мезостазису, структурне положення мінералів і, зокрема, міді, співвідношення глобулярних утворень і мінералів, які їх оточують, взаємовідношення між глобулями), макро- та мікротекстурні особливості порід; геохімічні дослідження: встановлення вмісту основних хімічних компонентів порід методом валового хімічного аналізу та вмісту міді; геолого-морфоструктурні дослідження: побудова карти палеорельєфу та товщини лучичівської товщі трапової формації (за даними розрізу свердловин). На основі побудованих карт товщини та палео-поверхні лучичівської товщі показано просторову мінливість товщини базальтів і відображення результативної тектонічної ситуації на її палеоповерхні, які можна "читати" за елементами рельєфу. Встановлено, що високі вмісти міді в базальтах просторово приурочені до ділянок максимальних товщин та зміщені за вертикаллю до припокрівельної та, частково, припідошвенної частин товщі базальтів, а ступінь їхньої розкристалізації наростає у напрямку внутрішніх частин тіл. Така ситуація з просторовим розташуванням самородномідного зруденіння вказує на існування в межах вказаних ділянок локальних ізольованих термостатованих систем, які еволюціонували у своїх внутрішніх частинах в умовах, що були наближені до інтрузивних (відносно повільне зниження температури розплаву, кристалізація породних відмін практично позбавлених вулканічного скла - долерито-базальтів із переходом до долеритів у центральній частині). Такі фізико-хімічні умови зумовили тривалу міграцію газових, газово-рідинних і рідинних флюїдів, забезпечуючи супутню екстракцію, концентрацію, перенесення і відкладання не лише самородної міді, але й цілого ряду петрогенних оксидів (луги, залізо, частково кальцій, сіліцій). Останні утворювали згодом низку низькотемпературних мінералів, найбільш поширеними з яких є цеоліти, кальцит, сполуки заліза. На ділянках із малою та мінімальною товщиною базальтів вказані вище факти спостерігаються в редукованому вигляді, а подекуди практично відсутні. Встановлено повну відсутність ознак формування гідротермальної міднорудної мінералізації. Останнє підтверджує той факт, що на сьогодні геологічній науці невідомі факти утворення самородномідної мінералізації гідротермального типу. Викладені геологічні та петрогеохімічні факти достовірно нами встановлені і надають підстави розглядати сценарій процесу утворення самородномідної рудної мінералізації стосовно до флюїдно-лікваційної гіпотези, розробленої та запропонованої свого часу авторами.