Висвітлено фізичні принципи та практичні методи поляриметричного дистанційного зондування об'єктів Сонячної системи, показано можливості їх застосування в геофізиці та планетарній астрофізиці. Увагу приділено теорії розсіяння електромагністних хвиль дисперсними середовищами на основі рівнянь Максвела. Розглянуто поляриметрію як метод дистанційного зондування. На основі дослідження теоретичних засад і принципів вимірювання поляризованого випромінювання створено унікальну прецизійну апаратуру для спостережень. Визначено оптичні та фізичні характеристики поверхонь і атмосфер багатьох тіл Сонячної системи (Землі й інших планет, супутників планет, кілець Сатурна, астероїдів, транснептунових об'єктів і комет), а також відкрито ряд нових явищ і ефектів.

Освещены физические принципы и практические методы поляриметрического дистанционного зондирования объектов Солнечной системы, показаны возможности их применения в геофизике и планетарной астрофизике. Уделено внимание теории рассеяния электромагнитных волн дисперсными средами на основе уравнений Максвелла. Рассмотрена поляриметрия как метод дистанционного зондирования. На основе исследования теоретических основ и принципов измерения поляризованного излучения создана уникальная прецизионная аппаратура для наблюдения. Определены оптические и физические характеристики атмосфер многих тел Солнечной системы (Земли и других планет, спутников планет, колец Сатурна, астероидов, транснептуновых объектов и комет), а также открыт ряд новых явлений и эффектов.

Розраховано амплітуду зворотного когерентного піка інтенсивності для середовища, що складається із щільно упакованих випадково розташованих частинок. Циклічний компонент матриці відбиття у поданні Стокса у напрямку точно назад виражено через драбинний компонент. Останній розраховується шляхом числового розв'язку векторного рівняння переносу. Ефект щільної упаковки враховано шляхом множення матриці Мюллера однократного розсіяння на статичний структурний фактор, розрахований у наближенні Перкуса - Євіка. Показано, що збільшення щільності упаковки може значно послабити паралельно поляризований когерентний пік зворотного розсіяння та зменшити його амплітуду до значень, значно менших від 2. Вплив щільної упаковки на амплітуду поперечно поляризованого піка виявився набагато слабкішим.

Исследование направлено на разработку одно- или двухэлементной моделей расчета платы за использование путевой инфраструктуры железнодорожного транспорта Украины. Согласно статистическим данным среднесетевой объем перевозок, который приходится на 1 км эксплуатационной длины пути, - 21,6 млн. ткм брутто. Таким образом, за весь нормативный срок эксплуатации пути (25 лет) объем перевозок составит 540 млн. ткм брутто, что намного меньше установленного нормативного показателя. Исходя из этого, считаем, что при планировании проведения планово-предупредительных ремонтно-путевых работ (ППРПР) и объема амортизационных отчислений руководящим критерием является не объем наработки, а срок эксплуатации объектов путевой инфраструктуры. Стоимость проведения ППРПР определяется, исходя из: классификации ремонтов пути; типовых технологических процессов ремонта пути; технологически обоснованных норм времени на проведение ППРПР; затрат труда рабочих, занятых проведением ППРПР, их часовых тарифных ставок (согласно Приказу 98-Ц); стоимости эксплуатации машин и механизмов; регламентированного перечня, норм расходов и стоимости расходов материалов и изделий (имеют наибольший удельный вес в расходах на ремонты); железнодорожных тарифов; среднесетевых расстояний на перевозку материалов, которые используются на ремонтах; норм общепроизводственных и административных расходов. Предложенные в статье модели позволяют выполнить объективный учет расходов в путевом хозяйстве с целью расчета обоснованного размера компенсации и необходимой величины прибыли, достаточных для эффективной деятельности предприятий путевой инфраструктуры. Разработаны методологические основы определения платы за использование путевой инфраструктуры с учетом опыта железных дорог стран EC и действующего транспортного законодательства. Предложены одно- и двухэлементную модели расчета платы (сбора) за пользование объектами путевой инфраструктуры (ОПИ) с учетом действующих требований Европейского транспортного законодательства, которые обеспечат компенсацию расходов и получение прибыли, достаточных для экономического стимулирования эффективной деятельности предприятий путевой инфраструктуры железнодорожного транспорта Украины.

Обгрунтовано необхідність вдосконалення методології тарифоутворення для пасажирського міського транспорту, з урахуванням заходів з розвитку транспортної інфраструктури та вказана роль підприємств транспортного будівництва в цих процесах. Наголошено на високому рівні зносу об'єктів основних засобів. Основна проблема встановлення плати за користування об'єктами міської пасажирської інфраструктури полягає в тому, що необхідність платити перевізникам за економічні вигоди, які вони генерують, розуміється не завжди й не всіма. Удосконалено методичні підходи до операційного аналізу витрат, який на відміну від існуючих, базується на нелінійних залежностях витрат, прибутку будівельних організацій від відтворювальної діяльності об'єктів транспортної інфраструктури, що дозволяє знайти оптимальне співвідношення "результати-витрати", відповідно до якого обгрунтовуються рішення щодо доцільності реалізації відтворювальної діяльності. У сімох Європейських країнах введена так звана двохелементна структура тарифу з фіксованою й змінною складовими. Першу визначено за допомогою залежностей між планованими потребами перевізника й постійних видатків за користування об'єктами міської пасажирської інфраструктури. Змінна визначається по факту використання ресурсів мережі. Одноелементна розраховується виходячи з фактичної відстані експлуатації, тобто плата прямо пропорційна фактичному використанню інтенсивності експлуатаційної діяльності. Саме при одноелементній структурі, більша частина маргінальних видатків визначається виходячи зі статистичних даних, що значно спрощує методику визначення їх рівня. Але, істотним недоліком одноелементної структури є низький рівень обгрунтування частини умовно-постійних видатків. Одержали подальший розвиток методичні підходи до визначення ефективності системи управління відтворювальною діяльністю об'єктів транспортної інфраструктури на основі показників оцінки ефективності виконання окремих функцій підприємств транспортного будівництва за рахунок розробки узагальнюючого показника для проведення комплексної оцінки ефективності процесів управління відтворенням основних засобів.

Увагу зосереджено на класифікації шкідливих програм на підставіві семантичного аналізу кодів операцій дизасембльованих секцій бінарних виконуваних файлів із використанням n-грам, індикатора TF-IDF та алгоритмів машинного навчання. Мета дослідження - вдосконалення та розширення наявних методів ідентифікації шкідливих програм, розроблених для UNIX-подібних операційних систем. Завданням дослідження є створення алгоритму, який може ідентифікувати типи загроз у шкідливих бінарних файлах для UNIX-подібних систем за допомогою n-грам, індикатора TF-IDF та алгоритмів машинного навчання. Процес класифікації шкідливих програм може базуватися на статичних або динамічних сигнатурах. Статичні сигнатури можуть бути представлені у вигляді послідовностей байт-коду, двійкових інструкцій або імпортованих бібліотек. Динамічні сигнатури можна представити як послідовність дій шкідливого ПЗ. Використано стратегію статичних сигнатур для семантичного аналізу та класифікації шкідливих програм. Використано двійкові файли ELF, які є найпоширенішим типом виконуваних файлів для UNIX-подібних операційних систем. Для цілей дослідження було зібрано набір даних із 2999 зразків шкідливих ELF файлів, використовуючи дані з сайтів VirusShare та VirusTotal, а також 959 нешкідливих програмних файлів із директорії /usr/bin в операційній системі Linux. Шкідливі файли є одним із 3-х сімейств шкідливих програм: Gafgyt, Mirai та Lightaidra, які є поширеними загрозами для UNIX-подібних систем. У отриманому наборі даних для кожного ELF файлу було проставлено мітку відподвідно до його типу. Запропонований алгоритм класифікації складається з кількох етапів підготовки: дизасемблювання кожного бінарного ELF файлу з набору даних і семантична обробка та векторизація інструкцій із кожної з секцій файлу. Для встановлення порогу класифікації використовується поліноміальна модель Байєса. Використовуючи поріг класифікації, визначено розмір n-грам і секцію файлу, які дадуть найкращі результати класифікації. В результаті виявлено, що найкраща точність класифікації отримана для n-gram розміру 4 і секції rodata. Щоб отримати найкращу точність, буде використано декілька моделей машинного навчання разом із оптимізацією гіперпараметрів. Як метрика точності розробленого алгоритму використовується середня точність і зважена оцінка F1. Стохастичний градієнтний спуск для моделі SVM було обрано як найкращу модель ML на основі отриманих експериментальних результатів. Експериментально підтверджено ефективність розробленого алгоритму для класифікації шкідливих програм для UNIX-подібних операційних систем. Результати проаналізовано та використано для висновків і пропозицій для подальшої роботи.

It is often required to control a system whose state is not observable directly. Instead, there are indirect incomplete and noised measurements of its state. In such situation it is required to estimate current system's state from these indirect measurements first in order to control the system. For this purpose the Kalman filter is the long established and classical approach on estimation of linear system's state from indirect measurements. It is recursive by desin, and thus indirectly takes into account the whole previous history of measurements. Here we explore an alternative approach: estimation with measurements on a limited historic horizon. The article first discusses application of the generalized linear least squares (GLLS) estimator to this problem and conditions under which it is appropriate to use this method. For situations when it is not fully appropriate, we propose a way to represent the GLLS estimator as a quadratic cone programming problem which helps producing its modifications tuned for various nonstandard linear system designs. The article also explores various properties and behavior of the GLLS estimator and its modifications. For instance, it is completely expectable that such estimators demonstrate diferent precision with different number of historic measurements considered. Thus, application of the absolute condition number of the GLLS estimator to choosing an optimal horizon length was explored. It was demonstrated how the absolute condition number of GLLS, while being a hard limit on estimation precision, also limits expected value of error norm. Choice of the best horizon length was discussed from both of these points of view. For situations when best possible estimation precision is still not enough, a regularization method was proposed. Pros and cons of this regularization method and a way to make an informed choice regarding the degree of regularization was explored. The theoretical results were confirmed with computational experiments.

The subject of this paper is peculiarities of model predictive control (MPC) application in linear discrete-time system stablization. While stabilization in linear systems is already a well-studied problem in control theory, the MPC approach gives opportunity to produce faster stabilization trajectories at cost of higher amount of computations required. Significant progress in capabilities of computers since emergence of the control theory makes the MPC approach feasible in modern times. The MPC approach gives an opportunity to achieve significantly better results, but its application requires great care. It is due to many unobvious and undesirable effects it leads to if used incorrectly. These effects are discussed, explained and demonstrated one by one on examples in this paper. Analysis of their causes reveals requirements for MPC-based stabilizing control algorithm which allow resulting controller to operate reliably. It also appears that in most cases an optimal stabilization trajectory is not unique, i.e. it is possible to choose between optimal trajectories to improve some kind of secondary objective. In addition, as an example which is valuable by itself, stabilization in linear cognitive maps is discussed separately. Being an example of discrete-time linear system, linear cognitive maps are susceptible of application of the same control strategies and algorithms to their impulses. But if nature of linear cognitive map is disregarded, their state starts to wander under pressure of external random perturbation (i.e. noise) even though stabilizing controller mitigates their influence on cognitive map's impulses. Ability of the MPC approach to consider secondary objectives allowed to mitigate this effect at least partially. In particular, it is achieved here by seeking a particular objective cognitive map state as a secondary objective in search for a stabilization trajectory. It is also demonstrated here, that only a certain hyperplane in cognitive map's state-space is reachable under assumption, that its impulse is zero at the end of trajectory. Keywords: model predictive control (MPC), linear system, cognitive map, linear cognitive map, stabilization, aimed stabilization, optimization, quadratic cone programming.