За результатами експериментальних досліджень одержано регресійні залежності теплоти згорання синтез-газу під час газифікації низькосортних палив від фракційного складу палива, кількості повітря, висоти шару палива. Знайдено раціональні значення фракційного складу, кількості повітря, яке подається у камеру газифікації, та висоти шару палива у камері газифікації, за яких нижча теплота згорання синтез-газу досягає максимуму.

Теплотворна здатність синтез-газу, одержуваного в результаті газифікації палива, може змінюватися залежно від різних факторів. Основними факторами, які впливають на газифікацію є фракційний склад деревини; кількість повітря, поданого в камеру газифікації; висота активного шару і низки інших факторів, залежних від палива, яке газифікується, і параметрів газифікатора. Будь-яку деревину для подальшого термічного перероблення потрібно подрібнити. Залежно від виробничої необхідності деревину подрібнюють до технологічної тріски різних фракцій рубильними машинами (їх ще називають деревними дробарками, шредерами). Вибір рубильної машини залежить від виробничої необхідності. Сучасні рубильні машини надають змогу робити тонке налаштування вихідного матеріалу за розміром деревини. Зважаючи на дефіцит і ціну енергоносіїв, першочерговим стає використання подрібнених деревних відходів як палива для газогенераторних установок і котлів на твердому паливі.

Для реконструкції котельного агрегату ТП-100А необхідно прийняти низку технічних рішень: заміна 100 % поверхонь нагріву первинного і вторинного контуру перегріву пари; заміна барабана котла; замкнення пилосистеми; встановлення газощільних екранних поверхонь нагріву; заміна всіх кубів водяного економайзера; заміна всіх кубів трубчастого повітропідігрівника (ТПП); заміна запірної та регулівної арматури; заміна всіх паропроводів у межах котельного відділення. Замкнення пилосистеми надасть змогу уникнути скидання вугільного пилу на електрофільтр, що зменшить витрату палива на виробництво електричної енергії. Встановлення газощільних екранів надасть змогу зменшити присоси холодного повітря в топку, що позитивно відобразиться на ккд котла і виході рідкого шлаку, а заміна кубів водяного економайзера і ТПП надасть можливість підігріти живильну воду, і відповідно, холодне повітря до розрахункової величини (до реконструкції температури не досягали розрахункової величини). Заміна запірної та регулівної арматури допоможе якісно регулювати основні параметри пари (тиск та температуру), до того ж збільшиться швидкість маневрування енергоблоку та зменшиться величина перепалів палива під час маневрування. Крім того, що вищевказані операції збільшують термін експлуатації, вони також призведуть до підвищення ккк котла, як мінімум на 2 % і значно підвищать маневреність енергоблоку загалом.

Розглянуто механізми корозійних пошкоджень теплообмінних труб (ТОТ) парогенератора ПГВ-1000 у різних режимах його роботи. Встановлено, що корозійні дефекти локалізуються переважно в нижній частині трубних пучків парогенератора. Проведено дослідження корозійних пошкоджень ТОТ парогенератора ПГВ-1000. Виконано порівняльний аналіз результатів вихорострумового контролю (ВСК) ТОТ парогенератора отриманих за допомогою двох різних систем ВСК "TEDDY-8", "MIZ-30" та співставлення цих даних із результатами металографічних досліджень дефектів. Встановлено, що відсоток ураження металу за результатами металографії для абсолютної більшості проаналізованих дефектів перевищує дані ВСК. В основному різниця становить 10 - 15 %, в окремих випадках - до 25 %. Доведено, що тонкостінні ТОТ парогенератора не повинні мати значних або наскрізних дефектів з метою забезпечення надійної роботи ТОТ ПГВ-1000, що є однією з найважливіших задач на АЕС.

Мета роботи - виконання витратно-теплових розрахунків (ВТР) по системах приготування пилу, подачі пилу в котел та спалюванню в котлі ТПП-210А вугілля газової групи для визначення основних технічних рішень з переведення котла станції N 3 на спалювання вугілля газової групи; виконання розрахунків забезпечення температурних умов безпечної експлуатації поверхонь нагріву котла після визначення основних технічних рішень. На підставі аналізу варіантів і досвіду технічного переоснащення котла станції N 4 визначено технологічну схему для приготування пилу з вугілля газової групи з максимальним використанням наявного обладнання і згідно з чинними нормативними вимогами пожежо- та вибухобезпеки. Виконано ВТР пилосистеми за визначеним варіантом у режимах експлуатації та пусків-зупинів із визначенням сушильної продуктивності пилосистеми та діапазону витрати пилу для різної якості вугілля. Виконано розрахунки швидкості аеросуміші в пилопроводах і каналах пальників, надано рекомендації з адаптації існуючих пальників під газове вугілля. Обгрунтовано вибір схеми пилоприготування для котла станції N 3 із максимальним використанням наявного обладнання, дотриманням РД 34.03.352-89 та інших нормативних вимог із безпечної експлуатації.

Для реконструкції котельного агрегату ТП-100А необхідно прийняти низку технічних рішень: заміна 100 % поверхонь нагріву первинного і вторинного контуру перегріву пари; заміна барабана котла; замкнення пилосистеми; встановлення газощільних екранних поверхонь нагріву; заміна всіх кубів водяного економайзера; заміна всіх кубів трубчастого повітропідігрівника (ТПП); заміна запірної та регулівної арматури; заміна всіх паропроводів у межах котельного відділення. Замкнення пилосистеми надасть змогу уникнути скидання вугільного пилу на електрофільтр, що зменшить витрату палива на виробництво електричної енергії. Встановлення газощільних екранів надасть змогу зменшити присоси холодного повітря в топку, що позитивно відобразиться на ккд котла і виході рідкого шлаку, а заміна кубів водяного економайзера і ТПП надасть можливість підігріти живильну воду, і відповідно, холодне повітря до розрахункової величини (до реконструкції температури не досягали розрахункової величини). Заміна запірної та регулівної арматури допоможе якісно регулювати основні параметри пари (тиск та температуру), до того ж збільшиться швидкість маневрування енергоблоку та зменшиться величина перепалів палива під час маневрування. Крім того, що вищевказані операції збільшують термін експлуатації, вони також призведуть до підвищення ккк котла, як мінімум на 2 % і значно підвищать маневреність енергоблоку загалом.

Розглянуто механізми корозійних пошкоджень теплообмінних труб (ТОТ) парогенератора ПГВ-1000 у різних режимах його роботи. Встановлено, що корозійні дефекти локалізуються переважно в нижній частині трубних пучків парогенератора. Проведено дослідження корозійних пошкоджень ТОТ парогенератора ПГВ-1000. Виконано порівняльний аналіз результатів вихорострумового контролю (ВСК) ТОТ парогенератора отриманих за допомогою двох різних систем ВСК "TEDDY-8", "MIZ-30" та співставлення цих даних із результатами металографічних досліджень дефектів. Встановлено, що відсоток ураження металу за результатами металографії для абсолютної більшості проаналізованих дефектів перевищує дані ВСК. В основному різниця становить 10 - 15 %, в окремих випадках - до 25 %. Доведено, що тонкостінні ТОТ парогенератора не повинні мати значних або наскрізних дефектів з метою забезпечення надійної роботи ТОТ ПГВ-1000, що є однією з найважливіших задач на АЕС.

Мета роботи - виконання витратно-теплових розрахунків (ВТР) по системах приготування пилу, подачі пилу в котел та спалюванню в котлі ТПП-210А вугілля газової групи для визначення основних технічних рішень з переведення котла станції N 3 на спалювання вугілля газової групи; виконання розрахунків забезпечення температурних умов безпечної експлуатації поверхонь нагріву котла після визначення основних технічних рішень. На підставі аналізу варіантів і досвіду технічного переоснащення котла станції N 4 визначено технологічну схему для приготування пилу з вугілля газової групи з максимальним використанням наявного обладнання і згідно з чинними нормативними вимогами пожежо- та вибухобезпеки. Виконано ВТР пилосистеми за визначеним варіантом у режимах експлуатації та пусків-зупинів із визначенням сушильної продуктивності пилосистеми та діапазону витрати пилу для різної якості вугілля. Виконано розрахунки швидкості аеросуміші в пилопроводах і каналах пальників, надано рекомендації з адаптації існуючих пальників під газове вугілля. Обгрунтовано вибір схеми пилоприготування для котла станції N 3 із максимальним використанням наявного обладнання, дотриманням РД 34.03.352-89 та інших нормативних вимог із безпечної експлуатації.

Наведено феноменологію поведінки твелів у важкій аварії. Як приклад наведено опис експерименту з важким пошкодженням 19-твельної збірки типу ВВЕР, проведеного на установці CORA (Дослідницький Центр Карлсруе, Німеччина). Наведен умови випробування та результати посттестових досліджень збірки. Наведено стислий опис твельного коду RAPTA-SFD, який брав участь в Міжнародній Стандартній Проблемі ISP-36. Наведено основні результати розрахункового моделювання експерименту CORA-W2 із використанням коду RAPTA-SFD. Серед наведених експериментально-розрахункових результатів значне місце займають дані щодо поведінки елементів із нержавіючої сталі. Конструкція випробуваної в експерименті CORA-W2 збірки містила значну кількість сталевих елементів: дистанціонуючі решітки, направляючий канал, оболонка поглинаючого елемента. Дистанціонуючі решітки і направляючий канал сучасної вдосконаленої тепловиділяючої збірки (УТВЗ) ВВЕР-1000 виготовляються з цирконієвого сплаву, тому відносні кількісні характеристики хімічних взаємодій матеріалів із нержавіючої сталі для сучасної УТВЗ в аналогічних умовах будуть значно нижчими.

Проведено аналіз умов експлуатації та розрахунки теплофізичних характеристик твелів ВВЕР-1000 і 4-х річному паливному циклі для уніфікованої активної зони. Наведено опис моделей розрахунку газовиділення, тиску газів під оболонкою твелів, розпухання та теплопровідності палива, провідності зазору паливо - оболонка. Теплофізичний стан твелів в активній зоні реактора є одним з основних факторів, що визначають їх працездатність. Напружено-деформований стан оболонок твелів у проектних режимах експлуатації тісно пов'язаний з рівнем температур у паливі, розпуханням, газовиділенням із паливних таблеток і характером їх зміни по кампанії та в процесі перехідних режимів. Крім того, ці параметри є самостійною метою досліджень, так як їх граничні значення регламентуються системою проектних критеріїв. Показано результати розрахункового моделювання теплофізичного стану твелів сучасної конструкції в умовах 4-х річної експлуатації в активній зоні реактора ВВЕР-1000.

Наведено аналіз методики та комп'ютерного коду КЛАСТ, що використовується при розрахунках динамічних характеристик органів регулювання при обгрунтуванні безпеки водно-водяних енергетичних реакторних установок. Код надає можливість урахувати перепади тиску як функцію часу, що виникли в проектних умовах в активній зоні реактора та на вала приводу, а також зміну щільності теплоносія в активній зоні. Програма може бути використана для розрахунку динамічних характеристик органів регулювання системи управління та захисту реакторів типу ВВЕР-1000 в проектному аварійному режимі з розривом чохла приводу та для розрахунку динамічних характеристик органів регулювання системи управління та захисту в процесі падіння та демпфірування у разі спрацювання автоматичного захисту в проектних аварійних режимах із розривом трубопроводів. У результаті розрахунку визначено залежності динамічних характеристик органів регулювання системи управління та захисту від часу.