Зазначено, що в управлінні проектами ефективність роботи команди часто пов'язують з її балансуванням у термінах командних ролей. Для розуміння закономірностей переходів учасників команди між командними ролями запропоновано використовувати апарат ланцюгів Маркова. За допомогою моделювання виконано дослідження та показано, що для команди проекту з розробки програмного забезпечення природним є прагнення збалансувати командні ролі.

Природна адаптація студентів до майбутньої професійної сфери вимагає від університету забезпечення прикладних знань і навичок. Популярні методи викладання надають обмежену підтримку для навчання, орієнтованого на студента. Запропоновано модифікацію проектного навчання, яке залучає студентів до розв'язання реальних проблем, і його тематичне дослідження. Показано, що підтримка засобами ІКТ удосконаленого проектного навчання є привабливим для компаній у межах співпраці з вищими навчальними закладами. Вдосконалене проектне навчання забезпечує компетентностний підхід у навчальній діяльності. Узагальнено переваги та труднощі впровадження вдосконаленого проектного навчання для різних зацікавлених сторін. Приклади двох курсів свідчать про ефективність співпраці університет-бізнес для залучення студентів до вирішення реальних проблем за умов зміни ринку. Вдосконалене проектне навчання, що підтримується засобами ІКТ, допомагає студентам краще зрозуміти навчальний матеріал, а також пристосуватися до реалізації власного освітнього та професійного потенціалу на ринку праці.

Обговорено методологічні основи інформаційного моніторингу та діагностики з використанням кластерного аналізу для класу об'єктів, опис яких є кількісними оцінками. Аналіз публікацій показав, що застосування кластерного аналізу для визначення станів об'єктів в окремих випадках було успішним, до того ж теорія кластерного аналізу добре розроблена, а властивості методів вивчені, що свідчить про доречність використання апарату кластерного аналізу. Отже, розробка узагальненої методології для діагностування будь-яких об'єктів, опис яких визначається вектором оцінок, є актуальною задачею. Мета роботи - розробка методологічних основ визначення діагностичних станів і поведінкових шаблонів для об'єктів, які описано кількісними ознаками, за допомогою кластерного аналізу. Оскільки інформаційна діагностика - це цілеспрямована діяльність щодо оцінки стану об'єкта дослідження на базі динамічної інформаційної моделі, обговорено модель об'єкта діагностування. При цьому розглянуто життєвий цикл об'єкта діагностування, що описуються множиною параметрів, значення яких визначаються часовим зрізом на лінії життя екземпляру. Показано, що кожний стан об'єкта діагностування може характеризуватися різною кількістю значень мір. Для запобігання передчасного переривання життєвого циклу екземпляру визначено характеристики, аналіз яких надає можливість діагностувати такий стан екземпляру або траєкторію його поведінки, що може свідчити про загрозу існування екземпляру та необхідність прийняття підтримуючих процедур. Формалізація умов для припинення життєвого циклу досліджуваного об'єкта та формування переліку підтримуючих процедур здійснюється експертним чином. Якість будь-якої інформаційної технології залежить від якості вхідних даних, тому розроблено процедуру аналізу діагностичних ознак для визначення адекватності моделі об'єкта діагностування. Розроблені методології одно-, двох- і N-крокового діагностування на базі значень центрів кластерів, що надає можливість розпочинати діагностування якомога раніше та застосовувати доступні дані якомога повніше. В усіх процедурах використано відношення порядку на кластерах. Для процедури двокрокового діагностування визначено паттерни переходів, що надає можливість визначати зміни станів об'єкта діагностування, для N-крокового - паттерни трендів. Процедура аналізу діагностичних ознак і визначення зазначених паттернів є новими науковими результатами. Застосування розроблених процедур показано на прикладі діагностування успішності студентів. При цьому як модель предметної області застосовано освітню програму за обраної спеціальності. Для однокрокової діагностики досліджено наявність впливу латентного фактору та діагностичних ознак, що демонструють суттєву нестійкість. Для одно- та двокрокової методології надано умови формування сегменту ризику.