Мета досліджень - аналіз впливу геодинаміки регіону на формування колекторів вуглеводнів у карбонатній нижньовізейсько-турнейській товщі, обгрунтування пасток вуглеводнів у межах Мачусько-Тищенківської ділянки (МТД) південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, завдання пошукового буріння на нафту та газ і нових ефективних методів стимуляції припливів газу до свердловин. Використано стратиграфічний, літологічний, тектонічний, палеотектонічний методи вивчення геології та нафтоносності, та метод геологічних аналогій. Досліджено газоносні карбонатні породи ранньовізейсько-турнейського віку на VNL. За результатами порівняння з іншими нафтогазоносними регіонами доведено, що вони є куполами карбонатних платформ (уолсортськими фаціями). В межах ділянки виділено 3 ешелони біогермних вапняків, показано етапи їхнього формування. Визначено залежність колекторських властивостей вапняків від їхніх біофаціальних типів. Показано роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід-колекторів. Зазвичай тектонічні тріщини зацементовані кальцитом унаслідок дії пластових вод. Висловлено припущення про формування мікротріщинуватості у щільних вапняках унаслідок плюмтектоніки. Воно полягає у вторгненні високоенергетичних флюїдів із глибин землі, природному флюїдорозриві порід і формуванні в них неантиклінальних вуглеводневих скупчень. Імовірними місцями прориву флюїдів можуть бути зони глибинних розломів: МТД перетинає Інгулецько-Криворізько-Крупецька шовна зона. Заповнення мікротріщин вуглеводнями запобігає їх цементуванню. Наведено приклади мікротріщинуватості в керні свердловин. Встановлено зменшений винос керна з мікротріщинуватих пластів. Для виділення у карбонатних товщах інтервалів із мікротріщинуватістю запропоновано застосовувати інформацію про зменшення винесення керна, а також швидкості буріння порід. З метою стабілізації та збільшення припливів газу з карбонатних колекторів до свердловин запропоновано застосування скерованих багатоступеневих гідророзривів, а також кислотних гідророзривів, які забезпечать зв'язок свердловин з газонасиченими колекторами. Визначено ймовірні чинники негативного впливу на довкілля під час проведення гідророзривів. На значних глибинах крім тектонічної тріщинуватості можлива адіабатична мікротріщинуватість щільних літотипів порід, зумовлена природним флюїдоророзривом осадової товщі вуглеводневими газами. Це надає можливість відкриття вуглеводневих скупчень нового типу, які не пов'язані з антиклінальними пастками. Рекомендовано геофізичні дослідження та розміщення шести свердловин з метою пошуків покладів вуглеводнів на МТД та застосовувати ефективні методи збільшення припливу газу до свердловин із низькопроникних карбонатних порід.