Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*836.6:Е623.362.442 Equ + Е621.143.123

Рубрики:

Загальна біологія

Strongylida Стронгіліди

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П611-2

Рубрики:

Конярство

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.115*801.1 + Е0*822.221

Рубрики:

Ciliophora Інфузорії

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*832.9:Е621.14 + Е0*836.6:Е623.362.443.2 Cer

Рубрики:

Загальна зоологія

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.311-911 + Е621.143.123*80 + Е60*803.11

Рубрики:

Інфекційні хвороби, характерні для великої рогатої худоби

Strongylida Стронгіліди

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.143.1*832 + Е623.362.447 Ota*836:Е621.143.1

Рубрики:

Nematoda Круглі черви

Pinnipedia Ластоногі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кінь Пржевальського (Equus ferus Przewalskii Poljakov, 1881) є рідкісним вимираючим підвидом диких коней (Equus ferus), що населяли степи Центральної Азії. У 2015 р. у ФДБУ "Заповідники Оренбуржжя" було розпочато "Програму створення напіввільної популяції коней Пржевальського". Першу групу з шести коней Пржевальського (2 самця та 4 самиці), що народилися у напіврезерваті Ле Вілларет, Франція, було перевезено в Оренбурзький заповідник. Мета роботи - дослідження видового складу угруповання шлунково-кишкових паразитів новоствореної популяції коней Пржевальського та моніторинг рівня зараженості їх паразитами. Рівень зараженості коней шлунково-кишковими паразитами досліджували за методом МакМастера. Шлунково-кишкових паразитів збирали прижиттєво після дегельмінтизації коней препаратом "Univerm" (0,2 %-вий аверсектін C, PharmBioMed, Росія). Було знайдено 20 видів паразитів: 19 видів нематод (з родини Strongylidae і Habronema muscae) і один з видів оводів з роду Gasterophilus. Найбільшу видову різноманітність (18 видів з 8 родів) відзначено у стронгілід: 2 види підродини Strongylinae і 16 видів - Cyathostominae. Розподіл видів стронгілід між 10 класами екстенсивності показало, що структура їх угруповання є бімодальною ("coresatellite" mode). Одержані в даному дослідженні результати мають розглядатися як початкові дані для подальшого паразитологічного моніторингу новоствореної популяції коней Пржевальського в державному заповіднику "Оренбурзький".

Щоб здобути сучасну інформацію про малодосліджених досі акантоцефалів, що паразитують у каліфорнійського морського лева (Zalophus californianus), було досліджено 33 тварини, у тому числі дитинчат, молодих і дорослих самців та самок з Центру морських ссавців (ТММС), Саусаліто, Каліфорнія, США. Всього здобуто та досліджено 2268 екземплярів акантоцефалів, які представляють собою 5 видів з трьох родів: Andracantha (A. phalacrocoracis і Andracantha sp.), Corynosoma (C. stromosum і C. obtuscens) та Proflicollis (P. altmani). Proflicollis altmani та A. phalacrocoracis, що переважно паразитують у рибоїдних птахів, а у Z. californianus зареєстровані вперше. Проаналізовано й обговорено зараженість цього хазяїна та трансмісію акантоцефалів у морських левів різного віку. Надано стислу морфологічну характеристику видів акантоцефалів, виявлених у каліфорнійського морського лева.

На сьогоднішній день у біосферному заповіднику "Асканія-Нова" (Херсонська обл., Україна) утримуються більше 30 видів екзотичних копитних. З 1978 по 2014 рр. за методом часткового гельмінтологічного розтину було досліджено 146 голів копитних 24 видів (16 видів родини бикові, 4 - оленячі, 4 - верблюдові); зібрано та визначено більше 402 700 екземплярів гельмінтів. Мета роботи - узагальнення зібраних даних та проведення аналізу видової різноманітності паразитів екзотичних видів копитних. Загалом було виявлено 38 видів гельмінтів, серед яких 3 види трематод (Trematoda), 6 - цестод (Cestoda) та 29 - нематод (Nematoda). Найбільш зараженими гельмінтами виявились копитні з родини бикових (Bovidae); у них виявлено 36 видів; від 1 до 18 видів паразитували у одного хазяїна. У верблюдових (Camelidae) зареєстровано 15 видів гельмінтів; від 3 до 10 видів на одного хазяїна. У оленячих (Cervidae) знайдено 9 видів гельмінтів; від 1 до 6 видів на одного хазяїна. Найбільшу видову різноманітність паразитів зареєстровано у копитних, що були завезені до заповіднику з регіонів, кліматичні умови яких подібні до умов південної України: у сайгака (19 видів), європейського муфлона (18), гривастого барана (18) та гвинторогого козла (17). Десять видів нематод, типових для свійських жуйних (Haemonchus contortus, Nematodirus sp., Aonchotheca bovis, Moniezia expansa, Oesophagostomum venulosum, Ostertagia circumcincta, Trichostrongylus axei, T. colubriformis, T. probolurus та Trichuris ovis), домінували у паразитарних угрупованнях. На підставі одержаних результатів виявлено зменшення видової різноманітності паразитарних угруповань досліджених видів екзотичних копитних у заповіднику "Асканія-Нова" у порівнянні з природними місцями їх існування.

Проведено дослідження угруповань гельмінтів гололобої нототенії (Notothenia coriiceps) на основі вибірок, що було зібрано у 2014 - 2015 рр. (106 екз.) та 2020 - 2021 рр. (78 екз.) в акваторії Аргентинських островів, Західна Антарктика. Загалом було зібрано та визначено 30,951 екземпляр гельмінтів. Проаналізовано структуру інфраугруповань та компонентних угруповань гельмінтів N. coriiceps і досліджено ймовірні зміни основних параметрів гельмінтних угруповань за шестирічний період. Виявлено 30 видів гельмінтів з п'яти таксономічних груп: Monogenea (1), Nematoda (5), Cestoda (4), Trematoda (9), Acanthocephala (11). Встановлено, що N. coriiceps є дефінітивним хазяїном для 18 видів гельмінтів; 12 видів паразитують на стадії личинки, використовуючи N. coriiceps як другого проміжного або паратенічного хазяїна. Частка личинок гельмінтів у пробах у 2014 - 2015 рр. була нижчою (73,4 %), ніж у 2020 - 2021 рр. (81,4 %). Кількість домінуючих видів гельмінтів (екстенсивність інвазії >> 50 %) зросла з 7 у 2014 - 2015 рр. до 9 у 2020 - 2021 рр. В інфраугрупованнях гельмінтів видове багатство було подібним у двох вибірках. З іншого боку, виявлено достовірно більшу чисельність гельмінтів у інфраугрупованнях із вибірки, зібраної у 2020 - 2021 рр. У компонентних угрупованнях гельмінтів індекси різноманітності (Шеннона, Сімпсона, П'єлоу, Бергера-Паркера) свідчили про вищу рівномірність та нижче домінування у вибірці, зібраній у 2014 - 2015 рр., у порівнянны з вибіркою, зібраною у 2020 - 2021 рр. Нижча рівномірність у 2020 - 2021 рр. була зумовлена більшою відносною чисельністю личинок Pseudoterranova sp. та Corynosoma spp. Запропоновано здійснити більш глибоке дослідження ролі окремих видів гельмінтів у змінах в компонентних угрупованнях, а також моніторинг параметрів угруповань як перспективні напрямки подальших досліджень угруповань гельмінтів N. coriiceps у Західній Антарктиці.