Запропоновано інформаційну технологію механізму управління періодично підключаємих матеріалізованих представлень, яку засновано на розпорядку роботи організацій. Даний механізм управління включенням/виключенням матеріалізованих представлень, прив'язуючись до часів робочого дня/днях тижня/декаді/місяця, надає змогу збільшити ефективність використання матеріалізованих представлень в інформаційних системах, що використовують реляційні системи управління базами даних.

Розроблено автоматизовану технологію, що поєднує процеси опису варіанта використання (прецеденту) і складання наборів тест-кейсів. Для цього запропонована математична модель прецеденту, що представляє його у вигляді орієнтованого графа. Кожна вершина графа відповідає пункту прецеденту, а кожна дуга визначає умови переходу і дані, що визначають ці умови. Застосована класифікація пунктів сценаріїв прецеденту, що дозволила виділити 7 типів пунктів. Для кожного типу пункту прецеденту розроблено окремий шаблон тест-кейса. Шаблони мають 3 розділа: дані, що вводяться в даному пункті, дані, що раніше надійшли в систему, та результати виконання пункту. Розроблені алгоритм виявлення незалежних шляхів і процедура визначення завершення обходу. Розроблено програмні засоби, що підтримують запропоновану технологію складання тест-кейсів. Проведені випробування показали істотне скорочення часу при використанні даної технології в порівнянні з існуючими рішеннями, які передбачають роздільні процеси опису прецедентів і складання тест-кейсів.

Показано, що словники предметних областей широко використовуються на різних етапах створення та експлуатації програмних продуктів. Процес створення словника, особливо виділення термінів, є досить трудомістким і вимагає високої кваліфікації експерта. Проведено дослідження по виявленню найбільш важливих характеристик багатослівних термінів, таких як: ймовірності присутності в документі термінів, що містять різну кількість слів; розташування іменників у багатослівних термінах; можливу кількість іменників у багатослівних термінах. Проаналізовано контекст використання термінів і визначено можливі межі термінів у тексті. Запропоновано процедуру попереднього групування документів, що надає можливість уникнути "втрати" термінів, що входять у короткі документи. Визначено залежність помилок у разі виділення термінів від розміру аналізованого документа. Запропоновано математичну модель представлення терміна, що заснована на визначенні безлічі ланцюжків слів, згрупованих близько опорного слова - іменника. Фільтрація ланцюжків виробляється залежно від частоти їх входження в текст на підставі зіставлення нормалізованих уявлень багатослівних термінів. Розроблено механізми заповнення словника предметної області новими записами і коригування існуючих у міру аналізу вхідного документа. Запропоновано рішення щодо коригування частоти появи термінів на підставі виявлення міжфразових зв'язків. Всі процеси і моделі об'єднані в єдину інформаційну технологію створення словника предметної області. Проблема визначення тлумачень термінів у даній роботі не розглядається, оскільки вимагає окремого рішення. Розроблено програмний продукт, що надає можливість значною мірою автоматизувати процес виділення термінів із текстових документів. Результати апробації запропонованих рішень показали відсутність "загублених термінів" і, як результат, скорочення часу виділення термінів із текстів обсягом у 10 000 слів на 1,5 год за рахунок звільнення експерта від аналізу вихідного документа. Результати дослідження можуть бути використані на різних етапах створення та експлуатації програмних продуктів.

Проведено аналіз способів тестування моделей програмних класів. Показано, що в зв'язку зі збільшенням обсягу робіт на етапі складання моделей, зростає актуальність верифікації моделей. Встановлено, що для перевірки моделей класів, отриманих у результаті автоматизованого опису варіантів використання, необхідно вдосконалити існуючу модель класу та розширити набір перевірок у порівнянні з існуючими рішеннями. Отримала подальший розвиток модель класу. У моделі представлені 3 розділи: заголовок класу, методи класу та атрибути класу. Вдосконалення моделі полягає у введенні поняття мети створення та спрямування класу в цілому, його методів та атрибутів. Кожна операція, пов'язана з побудовою моделі класу, забезпечується посиланням на відповідний варіант використання та його пункт, що надає можливість за необхідності виконати перехід від вимог до елементів опису моделі (пряме трасування) і від елементів опису до вимог (зворотне трасування). Введено систему типів для елементів моделі, що надає можливість без конкретизації типів на рівні мови програмування досить повно представити оголошення функцій та атрибутів класів. На базі ряду шаблонів проектування та випадків рефакторингу виділено 3 категорії ситуацій, коли слід покращувати модель класу: зауваження до класу в цілому, зауваження до функцій класу, зауваження до атрибутів класу. Для кожної категорії встановлено набір зауважень до моделі та запропоновано рішення для їх виявлення. Запропоновані моделі та алгоритми реалізовані в програмному рішенні та пройшли апробацію з точки зору повноти виявлення зауважень до моделі та скорочення часу на процес виявлення зауважень у порівнянні з традиційними технологіями виявлення дефектів у моделях класів.

Запропоновано спосіб формування тлумачень термінів для словника предметної області з використанням існуючих тлумачних словників (ТС). Запропоновано математичний опис процедур пошуку тлумачень та алгоритмів, які їх реалізують. Запропоновано метод автоматизованого пошуку тлумачення термінів, який характеризується підключенням існуючих словників, оцінкою якості тлумачення за наявністю в ньому термінів із предметної області, синтезом тлумачення в разі розбіжності термінів, що надає можливість скоротити час роботи експерта зі словником. Розроблено програмне забезпечення, що надає можливість істотно прискорити процес пошуку тлумачень термінів для словника предметної області. Запропоновано спосіб формування визначень термінів для словника предметної області з використанням існуючих ТС. Показано, що за об'єднаного пошуку термінів та їх тлумачень можна знайти близько 10 % дефініцій, що є недостатнім. Запропоновано метод автоматизованого пошуку тлумачення термінів, що передбачає використання існуючих ТС. Запропоновано математичну модель словникової статті словника предметної області. Запропоновано математичну модель словникової статті ТС, що враховує найголовніше слово, множину тлумачень слова, послід і стійкі словосполучення. Розроблено механізм виділення дефініцій терміна з ТС залежно від структури його словникової статті. Розроблено алгоритм автоматизованого пошуку дефініцій для однослівних термінів та автоматизованого пошуку дефініцій для багатослівних термінів, заснований на виділенні з терміна іменників. Запропоновано механізм оцінки якості можливих тлумачень залежно від входження в них термінів з предметної області терміна. Розроблено механізм вибору дефініцій за неповного збігу термінів зі словника предметної області та тлумачного словника, заснований на процедурі декомпозиції терміна, пошуку часткових тлумачень і синтезу результуючого тлумачення. Розроблено програмне забезпечення, яке надає можливість організувати пошук тлумачень термінів як в локальних ТС (раніше завантажених у систему), так і в онлайн-словниках. У завдання експерта входить оцінка знайдених тлумачень і можливо, їх редагування. Експериментальна оцінка ефективності застосування програмного продукту показала скорочення часу роботи експерта у порівнянні з "ручним режимом" приблизно в 4 рази.

The aim of research is to improve the quality of domain dictionaries by expanding the corpus of the documents under study by using short documents. A document model is proposed that allows to define a short document and the need to combine it with other documents to highlight verbose terms. An algorithm for highlighting the substantive part of the document has been developed, since in a short document the heading and closing parts usually contain terms that are not related to the studied domain. A method for preliminary clustering of short documents to highlight verbose terms has been developed. The method is based on highlighting and counting occurrences of nouns (one-word terms) for all analyzed documents. The concept of document proximity is introduced, which is determined by the combination of two criteria: the relative number of matching terms and the relative frequency of occurrence of matching terms. The principle of grouping documents at the customer's site often does not correspond to the principles of grouping necessary for building a dictionary of the domain. In a short document, it is usually impossible to isolate a verbose term because the repetition of terms is very low. A method has been developed for virtual combining of short documents based on the principle of achieving the necessary repeatability of one-word terms. The merged document has the highest possible frequency of terms for the cluster it belongs to. At the same time, the original text of documents is preserved and the ability to associate the selected verbose term with those documents in which it is included. The experiment made it possible to find the best ratio for the elements of the document proximity coefficient and confirm the effectiveness of the proposed preliminary clustering method.

Запропоновано спосіб автоматизації пошуку тлумачень термінів залежно від розглянутої предметної області в раніше підключених словниках і Інтернеті. Розроблено математичну модель тлумачного словника на підставі аналізу структури словникових статей; методику налаштування аналізатора словникової статті для певного словника, який раніше не використовувався; методику автоматизованого пошуку одно- та багатослівних термінів в електронних словниках шляхом сканування словникових статей на наявність пошукових термінів за допомогою регуляторних виразів. Реалізовано пошук в Інтернет-ресурсі завдяки інструменту для автоматизації дій веббраузера Selenium. Розроблено дві методики автоматизованого аналізу результатів пошуку відповідно до предметної області. За наявності в структурі словникової статті помітки стилістичної зони, яка вказує на область вживання терміну, результати коректуються шляхом відсіювання невідповідних їй тлумачень багатозначних термінів. У разі відсутності цієї позначки, результати пошуку коригуються шляхом аналізу числа входжень пошукових термінів у тлумачення. Запропоновано створення банку словників для накопичення налаштованих для пошуку електронних словників. Розроблено програмний продукт, який надає можливість організувати пошук у підключених і вбудованих електронних тлумачних словниках та Інтернет-ресурсі. Робота з програмою вимагає залучення експерта для коригування та верифікації результатів. Ефективність способу підтверджено експериментально. В експериментах використано терміни російської, української, англійської мов із різних предметних областей. Запропоновано формули розрахунку, витраченого на пошук часу для оцінки ефективності реалізованих методик. Результати продемонстрували скорочення часу на пошук в автоматизованому режимі в порівнянні з ручним приблизно в 5 разів. Показано, що при підключенні тлумачного словника спеціалізованої предметної області, результати пошуку найбільш влучно розкривають поняття термінів.

Реалізація різних варіантів використання може виконуватись різними командами розробників у різний час. Це призводить до створення погано структурованого коду. Проблема ускладнюється при розробці середніх та великих проектів у стислий термін. Мета роботи - оскільки успадкування є одним із ефективних способів структурування та покращення якості коду, метою дослідження є визначення можливих зв'язків успадкування для різноманітних моделей класів. Метод. Запропоновано виділення з множини класів, що представляють модель класів на певному етапі проектування, підмножин, для яких можливий загальний батьківський клас (в окремому випадку абстрактний клас). Для вирішення завдання сформульовано ознаки спільності класів. Удосконалено математичну модель концептуального класу за рахунок включення інформації про обов'язки класу, його методи та атрибути. Встановлено зв'язок кожного класу з сценаріями, для яких він використовується. Запропоновано систему типів даних для елементів моделі класу. Розширено опис сигнатур методів класів. Розроблено метод реструктуризації моделі класів, що передбачає 3 етапи. У першому визначаються коефіцієнти близькості класів. На другому створюються підмножини можливих дочірніх класів. На третьому виконується автоматизоване перетворення структури класів з урахуванням виявлених відносин спадкування. Результати. Розроблено програмний продукт для проведення експериментів щодо виявлення можливих відносин успадкування залежно від кількості класів та ступеня їхньої подібності. Результати проведених випробувань показали ефективність ухвалених рішень. Висновок: метод використовує алгоритм формування підмножин класів, які можуть мати одного предка та алгоритм автоматичного створення та перетворення класів для побудови дворівневої ієрархії класів. Результати дослідження реалізовані у програмному продукті. Експеримент показав триразове скорочення помилок при виявленні наслідування та багаторазове скорочення часу порівняно з існуючою технологією.

Варіанти використання широко застосовуються як засіб формулювання вимог при розробці інформаційних систем. Від якості їхнього представлення залежать всі наступні етапи проектування. Структуризація варіантів використання дозволяє істотно підвищити їхнє розуміння й супровід в умовах мінливих вимог. Гнучкі технології передбачають роботу в невеликих командах. Існуючий обмін інформацією між командами недостатній для виділення підлеглих варіантів використання на рівні проекту. Існує необхідність автоматизованого аналізу корпусу всіх варіантів використання. Метою дослідження є підвищення якості представлення функціональних вимог у вигляді варіантів використання шляхом усунення надмірності описів і введення структуризації варіантів використання на рівні всього проекту. Запропонована математична модель варіанта використання, яка дозволяє визначити критерії для порівняння сценаріїв. Розроблено метод реструктуризації варіантів використання, який включає чотири етапи. На першому етапі варіанти використання представляються у формалізованому вигляді. На другому - вони зберігаються в репозиторії, що забезпечує їхній швидкий пошук і розміщення. На третьому - виконуються процедури порівняння сценаріїв. Запропоновано критерії подоби сценаріїв. На четвертому - виконується формування підлеглих варіантів використання, узгодження їхніх текстів із усіма зацікавленими командами, коректування варіантів використання, які викликають підлеглі варіанти використання. Для апробації запропонованих рішень проведені експерименти, які передбачають формалізоване складання варіантів використання декількома групами розроблювачів з наступною автоматизованою реструктуризацією. У результаті були коректно виявлені нові підлеглі варіанти використання й розширена область використання раніше сформованих. Спостерігалося істотне скорочення часу на реструктуризацію. Очікуване скорочення часу на реструктуризацію для реального проекту складе близько 35 %. Висновки: запропонований метод реструктуризації варіантів використання дозволяє поліпшити дохідливість і погодженість вимог, можливість їхнього коректування й супроводу, скоротити час на складання. Метод може бути використаний при проектуванні будь-якої інформаційної системи, де вимоги представляються у вигляді варіантів використання.