Досліджено теоретичні, методологічні та прикладні аспекти обліково-аналітичного забезпечення оцінювання стану та рівня економічної безпеки підприємства. Висунуто гіпотезу, що економічна безпека підприємства (ЕБП) є комплексним і складним поняттям. У загальному варіанті її можна визначити як відсутність різного роду небезпек і загроз або наявність можливостей щодо їх попередження, захисту своїх інтересів і недопущення втрат нижче від граничної межі. У контексті зазначеного основною метою менеджменту підприємства є своєчасна оцінка стану та рівня економічної безпеки та ухвалення виважених управлінських рішень щодо його поліпшення. Визначено, що зазначене потребує наявності адекватної та релевантної інформації, яка формується в обліково-аналітичній системі (ОАС) підприємства. Систематизовано загальні важливі складові обліково-аналітичної інформації як основи ОАС ЕБП. Виокремлено актуальні напрями та завдання діяльності аналітика з питань фінансово-економічної безпеки підприємства. Обгрунтовано, що діагностика є дієвим і важливими інструментом оцінювання стану та рівня ЕБП. Розглянуто напрями, види та форми діагностики щодо оцінювання стану та рівня ЕБП. На прикладі найбільшого в південно-східній частині Європи вітчизняного виробника та постачальника сталевих електрозварювальних труб ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" здійснено обчислення та інтерпретацію показників для кожної складової економічної безпеки. За результатами розрахунків визначено рівень економічної безпеки досліджуваного підприємства та оцінено вплив окремих компонентів на її рівень з метою ухвалення управлінських рішень і застосування превентивних заходів, спрямованих на підвищення рівня ЕБП.

Досліджено галузеві особливості формування показників системи бухгалтерського обліку (СБО) та управління інформацією підприємством для побудови раціональної системи виробництва та реалізації, яка повинна забезпечувати постійне підвищення ефективності зазначеного суб'єкта господарювання. Тематичне структурування показників СБО та управління інформацією здійснюється діяльністю підприємства щодо чітко окреслених характеристик галузевої специфіки. Запропоновано модель для розвідки функціонального змісту показників інформаційної системи управління (ІСУ), яка базується на результатах параметричної кореляції функціонування механізмів формування та організації екзогенних та ендогенних факторів. Відповідно, були розроблені та вдосконалені нові показники управління, насамперед завдяки їхній об'єктивізації в СБО та інформації. Дослідження базується на системному методі, який розглядає в єдності та розвитку всі елементи, що формують обліково-інформаційну систему управління підприємством. Використано загальнонаукові методи наукового пізнання, а саме: метод аналізу (рекогносцирування функціонального змісту показників ІСУ); синтез (експлікація просторових показників інформаційної системи за рівнями управління підприємством); метод індукції (вдосконалення методології формування показників ІСУ підприємством у контексті забезпечення його сталого розвитку в довгостроковій перспективі); емпіричний метод і графічний метод. Удосконалено методологію формування показників ІСУ підприємством у контексті забезпечення його сталого розвитку на довгострокову перспективу. Доведено, що роль інформаційної системи полягає у трансакційності послуг. За допомогою праксеологічного підходу обгрунтовано аксіологічні імперативні узагальнення щодо згаданих показників ефективності "переповнення інформації" через систему інформації. Основні результати дослідження можуть бути використані для ІСУ сільськогосподарськими підприємствами, розроблених для кількісних та якісних характеристик ретроспективних статичних параметрів і перспективних динамічних прогнозів, що використовуються при ухваленні якісних рішень.