Значна кількість прикладних проблем зовнішньої балістики вимагає створення адекватної математичної моделі польоту снаряда. Рух снаряда як абсолютно твердого тіла описується системою двох векторних диференціальних рівнянь другого порядку і на сьогодні немає сумнівів в адекватності такої моделі, але за умов, що початкові умови стрільби (в першу чергу аеродинамічні коефіцієнти) відомі із заданою точністю. Роботу присвячено найбільш актуальній невирішеній проблемі зовнішньої балістики - знаходженню індивідуальних для кожного даного типу снарядів (за умови незмінності його номінальних фізичних параметрів), аеродинамічних коефіцієнтів. Мета дослідження - розробка методів відновлення аеродинамічних коефіцієнтів на основі експериментальних даних, які одержано за вільного польоту снаряда. Увагу приділено тим експериментальним параметрам, які можна виміряти з найбільшою точністю сучасними засобами. Для вирішення оберненої задачі зовнішньої балістики в роботі обгрунтовано підхід відновлення параметрів динамічної системи рівнянь за експериментально зареєстрованими характеристиками руху снаряда у повітряному середовищі, наприклад, радіолокаційними засобами. В як вихідна математична модель польоту снаряда використовується декілька спрощена модифікована модель точкової маси у явній формі. Запропоновано оригінальну схему розподілення рівнянь за шуканими змінними. Для кожного з аеродинамічних коефіцієнтів моделі одержано точні явні алгебричні вирази, які залежать виключно від експериментально вимірюваних траєкторних параметрів польоту снаряда. В підході, що запропоновано, розв'язання оберненої задачі єдине.

Актуальність зумовлена необхідністю пошуку науково-технічних шляхів забезпечення ефективності захисту наземних (надводних) об'єктів від високоточного ракетного керованого озброєння. Мета роботи - забезпечення ефективного самозахисту об'єктів від радіолокаційних самонавідних засобів. Електродинамічне моделювання ехо-сигналів від просторово розподілених об'єктів з урахуванням особливостей їх конструкції та супутніх експлуатаційних обмежень. На основі аналізу недоліків відомої методики захисту стаціонарних об'єктів від радіолокаційних засобів спостереження і ураження, основаній на імітації ефективного центру відображення за межами фізичних розмірів об'єкту, запропонована нова методика протидії високоточному вимірюванню координат стаціонарних і рухомих наземних (надводних) об'єктів. Методика базується на просторовій деформації місцезнаходження ефективного центру відбиття цілі з динамікою, яка перевищує інерційні можливості контуру автоспостереження атакуючої ракети (снаряду). Запропонована і обгрунтована структурно-функціональна схема технічної реалізації методики на основі вперше запропонованого взаємозв'язку нескладних конструкторсько-технологічних рішень. Висновки: отримала подальший розвиток аналітична модель ехо-сигналів просторово розподілених наземних (надводних) об'єктів, яка враховує специфіку їх конструкції, та на її основі вперше розроблена універсальна методика самозахисту об'єктів від радіолокаційних засобів самонаведення, яка реалізована у запатентованому способі та комплексі для виключення ураження захищаємих об'єктів.