Рассмотрен оригинальный конструктивный вариант комбинированного турбопривода насосного агрегата, в котором предлагается закрепление рабочих колес на разных валах, соединенных между собой трансмиссионным механизмом. Была поставлена цель провести анализ возможностей разработки модели устройства, который можно применить в качестве турбопривода, с использованием в качестве рабочего тела влажного несепарированного пара. Рассмотренная конструкция относится к энергетике и может быть использована как привод питательного насоса, подающего водную среду (теплоноситель, рабочее тело) в циркуляционные петли ядерных энергетических установок в предаварийных и аварийных режимах функционирования.

Інерційна частина будь-якого пристрою або машини (наприклад, насоса), підвішена або укріплена на пружному каркасі, що перебуває під дією збуджуючої сили, яка діє з постійною частотою, може бути схильна до коливань, особливо поблизу резонансної ділянки. Для усунення таких коливань можна вдатися до використання динамічного погашувача коливань. Мета роботи - аналітичне дослідження різних динамічних погашувачів для завдань зниження коливання тиску в насосних системах. Порівняльний аналіз ефективності функціонування був проведений для динамічних погашувачів двох типів - гідравлічного і механічного. Представлено методику розрахунку динамічного погашувача коливань тиску рідини в насосах гідравлічного і механічного типу. Алгоритми розрахунків доведено до інженерних застосувань і впроваджено у виробничий процес. Проведені розрахунки показують, що застосування механічних динамічних погашувачів коливань доцільне на високочастотних насосах, разом з тим, при більшій частоти роботи насоса в 6 разів, виграємо в габаритах демпфера в 3,5 рази.

Наведено результати експериментальних досліджень коливань тиску в трубопроводах поршневих насосів. Актуальність досліджень обумовлена необхідністю зниження коливань тиску, які утворюються об'ємними насосами, зважаючи на їх негативний вплив не тільки на надійність роботи насосів, але і на точність вимірювання витрати і тиску середовища, що подається такими насосами. Мета роботи - вивчення гідравлічних характеристик пульсуючих потоків в напірних магістралях поршневих насосів скрапленого газу, а також дослідження ефективності роботи гасителів пульсацій тиску і відповідності їх параметрів розрахунковим. Приводами використовуватися поршневі насоси - однолінійний і трилінійний. В ході випробувань фіксувалися коливання тиску в напірній магістралі. Для цього використовувалися малоінерційні датчики тиску на 15,0 МПа, що працюють в комплекті з тензостанцією, яка дозволяє реєструвати коливання тиску на частотах до 10 кГц. Вихідний сигнал тензостанції подавався на вхід осцилографа, працюючого в режимі запам'ятовування. При всіх випробуваннях датчики тиску встановлювалися в трьох точках - після поршневої групи, на напірній магістралі перед демпфуючим пристроєм і за ним. В експерименті використано три різні демпфери - два нові, розраховані за авторською методикою, і один штатний, яким укомплектовані серійні поршневі насоси. Демпфери встановлювалися вертикально, введення потоку здійснювалося в нижню кришку, а виведення - через бічну поверхню. Проведені експериментальні дослідження підтвердили загальне положення щодо більшої ефективності складних складених фільтрів і щодо правильності обраної методики їх розрахунку, запропонованої раніше; зокрема, зокрема, фактичний рівень послаблення коливань тиску на розробленому демпфері надзвичайно точно збігся з розрахунковими результатами.

Редукційні клапани знаходять широке застосування в промисловості. Підвищення вимог до точності регулювання тиску в промислових гідравлічних і пневматичних системах, а також автоматизація регулювання тиску при максимальній автономності та енергонезалежності таких операцій вимагають реалізації нових конструкторських рішень. Мета роботи - апробація методики аналізу і синтезу механічних систем на основі модифікації їх моделей, представлених у вигляді кінематичних графів, на прикладі розробки нової конструкції редукційного клапана з розширеними функціональними можливостями. В якості базового пристрою прийнято прямий редукційний клапан РД-120. Для досягнення поставленої мети розглянуто використання методики аналізу і синтезу керованих механічних систем, яка заснована на модифікації моделей цих систем у вигляді кінематичних графів. Враховуючи, що при вирішенні задачі синтезу виявлено декілька рішень, в роботі запропоновано визначати оптимальне рішення шляхом розрахунку енергії кінематичного графа. Розроблено принципово новий пристрій і пасивний керований прямий редукційний клапан. Показано, що модель у вигляді модифікованого кінематичного графа, яка визначає деякий пристрій як пристрій з механічно змінними характеристиками, повинна мати як мінімум три цикли, два з яких визначають основну функціональну взаємодію елементів пристрою, а третій - їх зміну. Представлено конструкторську реалізацію розробленого пристрою.

Питання щодо недостатньої вивченості процесів теплообміну випромінюванням неодноразово поставало в різних дослідженнях. Незважаючи на те, що роботи з вивчення теплообміну випромінюванням охоплюють широкий спектр різних галузей, слід зазначити недостатню кількість матеріалів з дослідження процесів теплообміну випромінюванням в активній зоні ядерного реактора. Об'єктом дослідження є тепловиділяючі збірки реактора ВВЕР-1000. Мета роботи - дослідження процесу теплообміну випромінюванням між тепловиділяючими збірками, а також дослідження впливу зміни відстані між тепловиділяючими збірками на їх потужність з урахуванням взаємного підсвічування збірок. Наведено загальний опис процесу теплообміну випромінюванням. Проведено розрахункове дослідження впливу геометричних параметрів на теплообмін в тісній решітці активної зони реактора. Досліджено вплив теплообміну випромінюванням на зміну температури поверхні тепловиділяючих збірок реактора ВВЕР-1000 при зміні міжкасетного зазору. Досліджено зміну потужності тепловиділяючих збірок відносно початкової потужності при зміні міжкасетного зазору. Проведено експериментальні вимірювання температури на різній відстані від джерела випромінювання при наявності перешкоди на шляху поширення випромінювання у вигляді скла і води різного рівня. Виконано розрахунок потужності теплового випромінювання та конвективного теплообміну на підставі отриманих даних експерименту. Результати розрахунку свідчать, що в моделях, які визначають розрахунковим шляхом температуру тепловиділяючих збірок в активній зоні реактора ВВЕР-1000, необхідно враховувати теплообмін випромінюванням. За результатами експерименту визначено,що наявність води практично не впливає на потужність теплообміну випромінюванням. Це дозволяє не враховувати наявність води при розрахунку теплообміну випромінюванням між тепловиділяючими збірками в реакторі ВВЕР-1000.