Обговорено вплив форми зразка на тип однорідних дипольних коливань носіїв електроструму. У зразках об'ємної форми однорідне об'ємне дипольне коливання не може виникати. Воно виникає тільки у зразках тонколистової форми. Однак, у суто пористих матеріалах електростатична енергія коливання у зразку є значно більшою, а це призводить до більшої повертальної сили та більш високої частоти коливання. У разі, коли ця частота перевищує Ленгмюрову частоту, коливання стає об'ємного типу.

Ключ. слова: metastability, stability, relaxation, transformation
Індекс рубрикатора НБУВ: К204.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в металах і сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Present paper is a review of results, obtained in the framework of semiclassical approach in nanophysics. Semiclassical description, based on Electrostatics and Thomas - Fermi model was applied to calculate dimensions of the electronic shell of a fullerene molecule and a carbon nanotube. This simplified approach yields surprisingly accurate results in some cases. Semiclassical approach provides rather good description of the dimensions of the electronic shell of a fullerene molecule. Two types of dipole oscillations in a fullerene molecule were considered and their frequencies were calculated. Similar calculations were performed for a carbon nanotube also. These results look rather reasonable. Three types of dipole oscillations in carbon nanotube were considered and their frequencies were calculated. Frequencies of the longitudinal collective oscillations of delocalized electrons in carbon peapod were calculated as well. Metallic cluster was modeled as a spherical ball. It was shown that metallic cluster is stable; its bulk modulus and the frequency of the dipole oscillation of the electronic shell relative to the ions were calculated.

Надано загальну термодинамічну теорію спікання, сформульовану у 1998 р. Цю теорію застосовано до проблеми розпухання матеріалів за умов опромінення. Розглянуто рушійні сили, викликані наявністю виділення теплоти в об'ємі зразка. Обговорено вплив цих рушійних сил на спікання, структуру й властивості. Оцінено роль рухомих і нерухомих дислокацій, меж зерен і пор. Досліджено циклічні і імпульсні режими спікання. Мезоскопічний підхід, що використовувався протягом багатьох років для вирішення проблеми спікання, також може допомогти вирішенню проблем зародкування, розпаду й інших проблем у теорії стопів. Описана методика часу релаксації могла б допомогти спрощенню обчислень і дати більш ясну фізичну картину. Рушійні сили нагрівання об'ємів, важливі для невеликих розмірів об'єктів мікроелектроніки або/і тепловидільних елементів у ядерних реакторах, є також важливими для проблем зародкування й розпаду у цих об'єктах.

Рассмотрено сосредоточенное электрическое поле и его энергия в материалах, содержащих нановолокна. Показано, что электрическое поле вблизи конца волокна пропорционально приложенному внешнему полю и длине волокна и обратно пропорционально диаметру волокна. Рассчитана удельная электростатическая энергия волокна в образце. Эта энергия оказалась отрицательной и пропорциональной отношению длины волокна к его диаметру. Это означает, что длинные волокна являются более стабильными, чем короткие.

Описан метод измерения теплофизических характеристик (ТФХ) проводящих материалов. Метод основан на контролируемом объёмном (например, омическом) нагреве и измерении температуры, усреднённой по объёму образца, и температуры поверхности образца. Для измерения температуры, усреднённой по объёму образца, используется дилатометрическая методика, а температура его поверхности измеряется рентгеновским методом. Это позволяет избежать искажений температурного поля, вносимых термопарами, и непосредственно учитывает потери тепла с поверхности образца. Обработка полученных экспериментальных данных основана на теоретических расчётах, представленных в данной статье. Измеренные значения температуры, усреднённой по объёму образца, и температуры его поверхности позволяют рассчитать ТФХ материала. Экспериментальные данные, полученные для материалов на основе железа, подтверждают высокую точность описанного подхода.

Расчёты, выполненные в приближении Томаса - Ферми, показывают, что энергия конденсированной фазы металлического молекулярного кислорода на 496 кДж/моль ниже, чем энергия кислорода в изолирующей фазе. Изолирующая фаза отделена от металлической энергетическим барьером высотой в 1165 кДж/моль. Этот барьер может быть преодолен электромагнитным облучением с квантовой энергией в 12 071 эВ или несколько большей. При таком переходе высвобождается энергия в количестве 496 кДж/моль. Она должна быть отведена от образца, чтобы обеспечить наличие металлической фазы.

С точки зрения статистической физики рассмотрено простое объяснение сосуществования нулевого момента количества движения и ненулевого магнитного момента в многоэлектронной системе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.2 + В371.236

Рубрики:

Наноматеріали

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ