Розраховано ізотерми кристалізації CsI(Tl) для автоматизованого витягування з розплаву, що знаходиться в циліндричному та конічному тиглях. Для конічного тигля розрахована ізотерма кристалізації має більш випуклу форму порівняно з аналогічною ізотермою для циліндричного тигля, що вказує на підвищення теплової стійкості процесу витягування. Результати розрахунків якісно узгоджуються з експериментальними даними. Застосування конічного тигля дозволило автоматизувати стадію радіального росту та збільшити швидкість витягування великогабаритних кристалів до 5,5 мм/год навіть при підживленні дрібнокристалічною сировиною.

На поведінку бульбашки газу біля фронту кристалізації впливають термокапілярна конвекція Марангоні, а також зміни теплового поля та гідродинамічного потоку розплаву внаслідок близькості межі розділу фаз. З'ясовано, що біля фронту кристалізації термокапілярна течія послаблюється, а сила Марангоні, що діє на бульбашку, зменшується.

У випадку розміщення дротяного нагрівача вздовж напряму [010] кубічного зразка кристала виміряно температуру в певних симетричних точках поверхні куба та його центрі. Розглянуто нестаціонарну модель нагрівання кристала кубічної форми. Теплофізичні параметри кристала визначено шляхом зіставлення експериментальних даних і теоретичних результатів.

Мета роботи - дослідити зміни показників сфероїдного росту, адгезивних властивостей та гамма-глутамінтранспептидазної активності на модельній системі багатоклітинних мікросфероїдів аденокарциноми молочної залози MCF-7 під впливом координаційних pi-комплексів Pt(II) і Pd(II) з аліл-тіосечовиною. У порівнянні із цисплатином досліджувані сполуки знижували активність гамма-глутамінтранспептидази, підвищували адгезивні властивості та пригнічували ріст багатоклітинних сфероїдів на модельній системі солідної пухлини, що свідчить про доцільність подальших їх досліджень як потенційних аналогів протипухлинних препаратів, що не викликають резистентності та знижують рівень метастазування за раку молочної залози.