Наведено результати дослідження параметрів чутливості рідкісно-земельної напівпровідникової (РЗН) кераміки на основі моносульфідів європію та самарію на вплив інфрачервоного випромінювання. Аналіз частотної залежності реакції зразків на сигнал ІЧ-випромінювання свідчить про наявність двох механізмів чутливості з різними значеннями часової константи; визначено також частоту пропускання та рівень шуму. На підставі розрахункових даних про порогову чутливість оцінено детектувальну здатність РЗН-кераміки, значення якої є порівнянним до аналогічної величини для болометрів типу БКМ. Досліджено стабільність електрофізичних характеристик кераміки - номінального опору, температурного коефіцієнту опору та енергії активації провідності в області температур 300-600 K. Показано, що характеристики зразків залишилися незмінними протягом 5-ти років експлуатації. Одержані результати свідчать про можливість застосування РЗН-кераміки на основі моносульфідів європію та самарію як матеріалів для чутливих елементів ІЧ-приладів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З851

Рубрики:

Електровакуумні прилади

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР7)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В376

Рубрики:

Механічні властивості монокристалів

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.851-106

Рубрики:

Карбіди

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено структуру та властивості наномасштабних багатошарових покриттів на основі (TiZr)N та (TiSi)N, сформованих за ваккумно-дуговим методом. Проаналізовано вплив парціального тиску азоту на структурно-фазовий стан покриттів. Нітридні фази є сильно текстурованими, кристалографічні площини (111) більшості зерен орієнтовані паралельно до поверхні. Розраховано розміри областей когерентного розсіювання і рівні мікроспотворень гратів. Твердість покриттів досягала 37,1 ГПа, а навантаження адгезійного руйнування перевищує 150 H. Технологія процесу забезпечує високу однорідність і низьку дефектність сформованого покриття.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.6-18 + К413

Рубрики:

Інші види покриттів металів

Тертя. Теорія зносу і змащування машин і механізмів

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.08 + К222.06 + К222.04 + З46-03 + З46-035

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості залізних сплавів. Теорія легування. Леговані залізні сплави

Властивості заліза та його сплавів

Стан і структура заліза та його сплавів

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.14

Рубрики:

Твердіння. Кристалізація. Ріст кристалів

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано світові наукові напрями по створенню оболонок тепловиділяючих елементів (ТВЭЛ) стійких до аварій із втратою теплоносія (АЕС Фукусіма, Японія, березень 2011 р.) для водо-охолоджуваних реакторів. Наведено основні результати досліджень отриманих у ННЦ ХФТІ, щодо створення матеріалів для оболонок ТВЕЛ стійких до аварій із втратою теплоносія. Досліджено структуру та властивості розроблених вакуумно-дугових хромових покриттів, які можуть бути використані для захисту існуючих паливних оболонок із цирконієвих сплавів для легководних реакторів типу PWR і BWR. Розроблено леговану кераміку на основі SiC для заміни паливних оболонок із цирконієвих сплавів. Встановлено, що введення 0,5 % Cr у SiC призводить до підвищення здатності чинити опір утворенню тріщин (тріщиностійкість) на 25 - 30 %. Проаналізовано вплив Cr на корозійну стійкість SiC кераміки за умов, що імітують середу 1-го контуру реактора ВВЕР-1000. Встановлено, що введення навіть невеликої кількості Cr призводить до уповільнення корозійних процесів у SiC кераміці. З метою створення нових металевих паливних оболонок також були розроблено та досліджено сплави на основі Fe - Cr - Al із добавкою легуючих елементів (Y, Zr і Mo). Показано високі механічні властивості та стійкість отриманих сплавів щодо високотемперутурного окиснення.

Наведено результати досліджень багатокомпонентних наноструктурних покриттів типу (TiAlSiY)N/CrN. Вивчено вплив різних варіантів попередньої підготовки поверхні підкладинок на адгезійну міцність і твердість покриттів. Попередню обробку зразків проводили в плазмі двоступеневого газового розряду за різними технологічними схемами. Крім іонно-плазмового очищення на частину зразків попередньо протягом 5 хв напилювали підшар хрому. Покриття формували методом вакуумно-дугового осадження за одночасного розпилення двох катодів-мішеней. Один катод виготовлено з хрому, а інший - із багатокомпонентного сплаву Ti - Al - Si - Y, отриманого вакуумно-дуговим переплавом суміші порошків зазначених елементів. Покриття осаджували на поліровані підкладинки з нержавіючої сталі при негативних потенціалах зміщення 280 В. Геометрія установки та її елементів, а також технологічні характеристики процесів випаровування-конденсації були підібрані так, що за швидкості обертання зразків 8 обертів за хвилину формування покриття загальною товщиною близько 9,0 мкм відбувалося приблизно за 60 хв. Аналіз елементного складу покриттів показав, що вміст елементів у покритті значно різниться у порівнянні з вмістом цих елементів у розпорошених катодах. Рентгенівська дифрактометрія показала, що для всіх режимів осадження характерним є утворення фаз з кубічними (ГЦК) кристалічними гратками в обох фазних прошарках багатошарових покриттів. У прошарках, сформованих при розпилюванні сплаву TiAlSiY, зафіксовано багатоелементний невпорядкований твердий розчин (TiAlSiY)N із кристалічними гратками структурного типу NaCl і параметром 0,4241 нм, а також мононітрид хрому CrN із параметром граток 0,4161 нм. Встановлено, що попереднє формування підшару хрому на підкладинці призводить до суттєвої зміни адгезійної міцності багатокомпонентного покриття у порівнянні з покриттям без підшару.

Вивчено вплив попередньої обробки поверхні на адгезійні властивості вакуумно-дугових покриттів TiZrN/TiSiN на підкладках сталі 12Х18Н9Т. Багатошарові покриття одержували за розпилювання двох катодів складів (мас. %) 75Ti + 25Zr та 94Ti + 6Si в одному технологічному циклі з попередньою обробкою, яка могла включати очистку зразків газовою плазмою у двоступеневому газовому розряді або іонним бомбардуванням за дугового розпилення катодів, осадження на підкладку підшару у разі дугового розпилення катодів, а також комбінації цих варіантів очищення з нанесенням підшару. Під час досліджень складу, структури і властивостей одержаних композитів "покриття-підкладка" використовували рентгенівський аналіз, електронну мікроскопію, склерометрію і вимірювання мікротвердості. Виявлено особливості деформації і деградації покриттів, сформованих після різних варіантів попередньої підготовки зразків. Величини критичних навантажень за динамічного індентування покриттів, зміни при цьому коефіцієнта тертя і рівня сигналу акустичної емісії свідчать про високу адгезійну міцність покриттів (TiZr)N/(TiSi)N, що надає змогу рекомендувати їх для підвищення експлуатаційних характеристик різального інструменту. Наявність проміжного підшару не підвищує стійкість даних покриттів до руйнування, однак уповільнює процес деградації покриттів і згладжує різкі стрибкоподібні зміни властивостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.057.2

Рубрики:

Металізація металів з використанням плазмового струменя (плазмова металізація)

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено зміну мікроструктури та нанотвердості в сталях Х18Н10Т і Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами аргону за допомогою комбінації методів наноіндентування, рентгеноструктурного аналізу (РСА), просвічувальної та сканувальної електронної мікроскопії. Модифікований ДЗО сплав отримано на основі звичайної аустенітної сталі Х18Н10Т шляхом механічного легування сталевого порошку нанооксидами Y(Zr) із подальшою термо-механічною обробкою. РСА не показав суттєвих змін у структурі сталі Х18Н10Т після опромінення за кімнатної та підвищених температур (873 K) і в ДЗО-сталі після опромінення за 873 K, тоді як ознаки подрібнення доменів і появи мікродеформації виявлено після опромінення сталі Х18Н10Т-ДЗО за кімнатної температури. Пошаровий ПЕМ-аналіз проведено для дослідження мікроструктури сплавів уздовж профіля пошкоджень. Більш висока концентрація пошкоджень і Ar явно призводить до збільшення розміру порожнин та їх щільності в обох сталях. Розпухання склало майже половину для Х18Н10Т-ДЗО (4,8 %) у порівнянні з Х18Н10Т (9,4 %), що свідчить про поліпшений опір розпуханню в ОДЗ-сталі. Обговорено роль межі розподілу оксид/матриця як стоку для радіаційних точкових дефектів та атомів інертного газу. Дрібнодисперсні частки оксиду розглянуто як ефективний фактор у пригніченні укрупнення порожнин та обмеження скупчень дефектів невеликим розміром. Поведінку твердості досліджено як на неопромінених, так і на опромінених зразках і порівняно з такими за кімнатної та підвищеної температур опромінення. Підвищення твердості неопроміненої ДЗО-сталі в основному пов'язано з подрібненням зерна та додаванням частинок оксиду ітрію. Зміцнення сталі Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами Ar за кімнатної температури виявилося набагато нижчим, ніж Х18Н10Т. Для обох сталей у приповерхневій області спостерігаються чорні точки та дислокаційні петлі; однак основний ефект зміцнення обумовлений порожнинами. Встановлено, що ДЗО-сталь є менш схильною до радіаційного зміцнення/окрихчення в порівнянні зі звичайною аустенітною сталлю.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.1

Рубрики:

Пружність заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.05-1

Рубрики:

Електричне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ