У контексті управління навчанням проаналізовано особливості та узагальнення структури взаємодії основних сутностей процесу, як власників знань. Показано, що система безперервного навчання є найважливішою складовою ефективної діяльності персоналу компаній. Віднесення основних носіїв знань команди, замовника, систем навчання і глибинних знань до певних дискретних станів, в яких може перебувати система, надають можливість відобразити систему за допомогою ланцюга Маркова.

Відомі формулювання законів управління проектами були зроблені у вербальній формі і без строгого математичного підтвердження. Для подальшого розвитку теорії управління проектами і переходу від якісних до кількісних оцінок проектів запропоновано використовувати апарат ланцюгів Маркова. Виконано дослідження з застосуванням математичних моделей і доведено, що у такий спосіб формуються нові знання, які орієнтовані на розв'язання нагальних проблем практики.

У контексті управління ініціацією проектів проаналізовано особливості та узагальнено оцінку ступеню досконалості виробничих систем і показано, що ця ступінь може бути відображена через узагальнений показник рівня існуючого в об'єкті ризику. Феноменологічним відображенням ризику для організаційно-технічних систем є ланцюги Маркова. Досліджено практичні аспекти оцінки ефективності ініціації та впровадження проектів за умов діючого підприємства.

Для побудови ланцюга Маркова використано модифіковану систему проектного управління, що представлена у стандарті з управління проектами та визначає схему взаємодії учасників проекту. Розроблено метод трансформації цієї схеми в однорідний ланцюг Маркова з дискретними станами та часом. Показано, що ітераційне розв'язання системи рівнянь марківської моделі надає можливість будувати "траєкторію" розвитку віртуальних або реальних проектних систем.

Розроблено метод трансформації в ланцюг Маркова (ЛМ) відомої рольової моделі команди проекту Р. Белбіна. Запропоновано описати взаємодію між виконавцями проекту у формі орієнтованого графа рольової моделі. Показано, що орієнтований граф становить основу для побудови ЛМ. Розроблено метод ітераційного рішення системи рівнянь, що описують ЛМ. Досліджено практичні аспекти діяльності команд на базі рольових комунікацій у ході реалізації проектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)210.2

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняння інструментів аналізу інноваційних ідей, таких як "дизайн-мислення" та метод "сім капелюхів". Обидва методи застосовуються в управлінні проектами на стадії ініціації проекту. Розглянуто технології генерації, аналізу та вибору креативних ідей на основі поєднання цих підходів в роботі команд. Продовжено дослідження в області креативного мислення. Результатом роботи є методика спільного використання методики "дизайн-мислення" та модифікованого методу Е. Боно в області професійного управління проектами, як в сфері освіти так і в сфері бізнесу. Спільне використання двох розглянутих методів надають можливість не тільки підвищити ефективність роботи проектних команд, якісно генерувати ідеї на стадії ініціації проектів, а й розробляти прототипи, що володіють необхідною замовнику цінністю. А саме це є результатом успішної проектної діяльності.

Розглянуто практичні аспекти профілізації знань в області управління проектами з урахуванням володіння компетенціями та наявності досвіду у різних категорій фахівців, зайнятих в управлінні проектами. Показано, що успішність проектної діяльності організацій істотно залежить від професійної підготовки персоналу та правильного формування посадових інструкцій учасників проектної діяльності. Запропоновано загальну концепцію формування посадових інструкцій. Розроблено марківську модель зміни станів менеджера проекту, яка описує систему за допомогою однорідних марківських ланцюгів із дискретними станами та часом. Надано рекомендації щодо використання запропонованого інструментарію для комплектування команди проекту.

Інформатизація суспільства, зростання соціальної ролі особистості та інтелектуальності її праці в умовах швидких трансформацій техніки та технологій потребують постійного розвитку та модернізації освітнього середовища для формування та підтримки актуальної професійної освіти впродовж всього життя для кожної людини. Знання та інформація в інформаційному суспільстві стають головним інтелектуальним ресурсом, втім як об'єм і темпи накопичення знань безперервно та різко зростають. Розглянуто проблему створення освітнього середовища навчального закладу та його вплив на якість і ефективність освіти. Освітнє середовище визначено як сукупність умов, що впливають на розвиток і формування здібностей, потреб, інтересів, свідомості особистості в загальному об'єктному просторі. Сучасна комп'ютеризація освіти базується переважно на інформаційному підході, залишаючись за суттю на "ручному" управлінні навчанням, що не надає можливість повною мірою індивідуалізувати цей процес. На зміну традиційним цілям навчання у вигляді сформованих знань, умінь і навичок, приходить компетентнісний підхід (competency approach), центральним поняттям якого є компетенція. Наведено класифікацію дидактичних систем навчання в координатах параметрів: спрямованість процесу навчання (розсіяний - спрямований), управління процесом (ручне - автоматичне), характер управління (розімкнений - замкнений), що є основою для цілеспрямованого проектування інформаційних систем навчання з заданими характеристиками за рівнем набуття компетенцій. На базі схеми навчання Л. А. Растригіна розроблено модель комунікації носія знань і тих, хто навчається, в системі комп'ютерного навчання, яка містить параметри рівня засвоєння знань і характеристики учня з прив'язкою до тривалості вивчення дисципліни, що надає можливість розробляти й оцінювати індивідуальну траєкторію навчання.