Мета роботи - дослідити правовий статус патентних повірених, повірених з торговельних марок у праві інтелектуальної власності Великої Британії, використовуючи при цьому метод індукції, системний підхід, формально-юридичний метод. Аналізуючи питання, автор виокремлює та надає правову характеристику різних видів патентних повірених, повірених з торговельних марок як консультантів у сфері права інтелектуальної власності Великої Британії. Розглянуто основні положення Правил поведінки для патентних повірених, повірених з торговельних марок та інших осіб (цей документ також добре відомий як Кодекс Поведінки) (2015). Дане дослідження надає можливість розширити уявлення про інститут патентних повірених та повірених з торговельних марок у Великій Британії і, таким чином, включити ці знання до вітчизняних наукових розробок з права інтелектуальної власності. Одержані результати матимуть позитивний вплив на реформування інституту представників у справах інтелектуальної власності в Україні для забезпечення його ефективності та відповідності викликам сьогодення. Висновки: всі види патентних повірених, повірених з торговельних марок як консультантів у сфері права інтелектуальної власності Великої Британії є добре освіченими спеціалістами у всіх сферах інтелектуальної власності. Вони здатні консультувати з широкого кола технічних та комерційних питань у даній галузі. Імплементація аналогічного різноманіття консультантів у сфері права інтелектуальної власності України матиме позитивний вплив на реформу інституту представників у сфері інтелектуальної власності в Україні, забезпечуючи її ефективність та актуальність перед викликами сьогодення.

Досліджено обробку фізичною особою, компанією чи організацією персональних даних (ПД), що стосуються фізичних осіб в ЄС. Використано документальний аналіз та синтез, порівняльний аналіз, метод об'єктивної істини, когнітивно-аналітичний тощо. 25 травня 2017 р. в Європейському Союзі вступили в силу нові правила захисту ПД - Загальний регламент захисту даних. Цей Регламент не оновлювався ще з 1995 р. Персональні дані - це процес, який невід'ємно супроводжує комерційну активність. Цей процес нікуди не зникне, він буде завжди і буде супроводжувати будь-яку комерційну діяльність. Мета законодавства з питань захисту ПД та, зокрема, регламенту - це надати можливість суб'єктам ПД контролювати цей процес, знати де, ким, коли, з якою метою вони обробляються, що їх ПД захищаються відповідно до регламенту і у разі, якщо ПД обробляються незаконно, вони можуть захистити свої права щодо цього. Зроблено висновок про те, що Загальний регламент ЄС захисту даних є важливим кроком для зміцнення основних прав людей у цифрову епоху та полегшення бізнесу шляхом уточнення правил для компаній і державних органів на єдиному цифровому ринку. Зміни торкнулися безлічі країн, включно з Україною. Тепер перелік прав громадян країн ЄС значно розширився. Так, вони мають право бачити, яку інформацію про них має та чи інша компанія, а самим компаніям за витік або розголошення ПД загрожують великі штрафи. Новий Регламент має на меті захист всіх громадян ЄС від порушень конфіденційності та втручання в ПД. Разом вони створюють більш чіткі і ефективні умови для бізнесу. Суть Регламенту ще і в тому, що він має наднаціональний характер. Тобто поширюється абсолютно на всі країни ЄС і на ті, які входять в Європейську економічну зону. До того ж, компанії з інших країн, які обробляють дані громадян, які живуть на цих територіях (наприклад, онлайн-магазини, туроператори тощо), також повинні виконувати всі правила. Обговорено роз'яснені основні правила Загального регламенту ЄС захисту даних як важливий крок для зміцнення основних прав фізичних осіб у цифрову епоху та полегшення умов здійснення бізнесу.

Досвід розвинених країн свідчить про тверду і цілеспрямовану тенденцію до пріоритетності таких суспільних видів діяльності, як наука, техніка, культура, творча праця. Нові пріоритети соціальної діяльності передбачають належну правову охорону усіх видів творчої діяльності. Тому наприкінці минулого століття багато країн почали оновлювати законодавство про інтелектуальну власність, особливо питання її правової охорони. Були прийняті нові закони про охорону інтелектуальної власності, а міжнародні організації пожвавили свою діяльність з правової охоронитворчих результатів у багатьох країнах. Правова система Великої Британії забезпечує високий рівень охорони прав інтелектуальної власності та механізмів забезпечення їх виконання. Велика Британія є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), а також є учасником основних угод про охорону інтелектуальної власності: Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Паризької конвенції про охорону промислової власності, Універсальної конвенції про авторське право, Женевської конвенції про фонограми та Договору про патентну співпрацю. Крім того, Велика Британія підписала та закріпила у своєму законодавстві Договір ВОІВ про авторське право та Договір ВОІВ про виконання та фонограми, що також відомі як Інтернет-договори. Мета статті - дослідження питання щодо видів прав інтелектуальної власності у Великій Британії та аналізі процедури їх охорони відповідно до чинного законодавства Великої Британії. Методи дослідження включають загальнонаукові, філософські, аналітичні та спеціальні методи. Досліджено такі види прав інтелектуальної власності у Великій Британії, як патенти, авторське право, зареєстровані та незареєстровані зразки, торговельні марки та комерційні таємниці, а також проаналізовано процедури їх охорони відповідно до чинного законодавства Великої Британії. Обговорено детальне дослідження таких категорій інтелектуальної власності у Великій Британії, як: патенти, авторське право, зареєстровані та незареєстровані зразки, торговельні марки та комерційні таємниці; аналіз процедур їх охорони відповідно до чинного законодавства Великої Британії.