Висвітлено головні етапи історії формування української блогосфери, охарактеризовано сучасний стан та особливості розвитку блогів і мікроблогів в Україні. Виділено аспекти, що визначають цінність контенту блогосфери для дослідника історичної та культурологічної тематики: видова різноманітність опублікованої в блогах інформації, що може бути і первинним, і вторинним джерелом інформації; актуальність інформації, що забезпечується регулярними публікаціями та оновленнями, архівуванням суспільно важливої інформації; збільшення кількості блогів, на яких обговорюється історична та культурологічна тематика; поява професійних блогерів, які стали своєрідним "лідерами думок", експертами з питань історії та культури. Обгрунтовано можливості та переваги комунікаційного потенціалу блогів, що: надають змогу постійно залучати цільову аудиторію та привертати її увагу до проблем розвитку української культури; забезпечують побудову емоційного зв'язку з читачем блогу завдяки особистісному аспекту інформації, яку публікують автори блогів, сприяють розвитку дискусії на актуальні теми історичної чи культурологічної тематики; генерують мультимедійний джерельний контент. Вибірку блогів та їхнього контенту для історіографічних досліджень історичної та культурологічної тематика запропоновано здійснювати з урахуванням таких характеристик: авторський підхід до інформаційного наповнення блогу; унікальність контенту блогу; чітко визначена тематична спрямованість блогу. Охарактеризовано контент нових тематичних онлайн-проектів блогосфери України, які генерують важливу інформацію про сучасну історію та культуру, розвивають актуальну історико-культурологічних проблематику.

Для підвищення адекватності результатів кліодинамічних досліджень використовується інформаційна технологія багаторівневого інтелектуального моніторингу в поєднанні з експертними оцінками результатів моделювання. Результати інтерпретувались у межах класичних концепцій історичної науки. Це сприяє залученню до аналізу джерел систем штучного інтелекту (баз знань, експертних систем, когнітивних комп'ютерних моделей розуміння тексту, фреймових систем), в яких моделюються знання істориків. У разі формування масиву числових характеристик певних історичних періодів на сьогодні спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги історичних джерел, створених колективним способом. Застосування технології інтелектуального моніторингу надає змогу автоматизувати процеси обробки історичних даних і підвищити ефективність наукових досліджень та адекватність висновків. Представлено результати застосування технології багаторівневого інтелектуального моніторингу для розв'язання однієї з задач кліометрії. Розв'язувалась задача визначення подібності історичних періодів. Перелік ознак, що описують історичні періоди, визначено експертним шляхом. Тривалість часового проміжку вибрано за результатами обробки статистичних даних. Числові характеристики вибраних ознак формувались впродовж однакових часових проміжків і утворювали вектор ознак для кожного з історичних періодів. Вектори ознак історичних періодів піддавались кластеризації за результатами моделювання. Метод синтезу моделей вибирався окремо для формування кожного кластера за результатами випробування кожного алгоритму синтезу моделей моніторингової інтелектуальної системи. У більшості випадків моделі-кластеризатори будувались за багаторядним алгоритмом GMDH. Описано процеси формування масиву вхідних даних, синтезу моделей та визначення впливу ознак. Експериментально підтверджено доцільність використання нового методу визначення подібності історичних періодів.