За умов інформаційної економіки особливу роль у забезпеченні економічного зростання країни відіграють сектори, спроможні до генерації нових знань. Консолідований у системі вищої освіти інтелектуальний та інноваційний потенціал може перетворити заклади вищої освіти (ЗВО) на одних із ключових драйверів активізації процесів становлення економіки нового типу. За сучасних соціально-економічних умов виникає необхідність модернізації системи вищої освіти у відповідь на актуальні запити зовнішнього економічного середовища, що вимагає забезпечення належного фінансування. Враховуючи потенціал і тенденцію поступового перетворення ЗВО на повноправних економічних суб'єктів, на державному рівні доцільно сформувати передумови для диверсифікації джерел фінансування їхньої діяльності. Фінансові аспекти функціонування ЗВО, засади диверсифікації джерел фінансування системи вищої освіти розкриваються у працях таких учених: І. Каленюк, Т. Боголіб, О. Куклін, Л. Цимбал, Я. Бучковська, В. Сафонова, І. Радіонова, І. Комарова, В. Воліков, Р. Девол, Дж. Лі, Е. Брукінг та ін. Проблеми диверсифікації фінансових джерел потребують подальшого дослідження, зокрема - перспективи комерціалізації результатів наукових досліджень ЗВО. Постановка завдання: дослідження напрямів диверсифікації джерел формування фінансових ресурсів ЗВО України. Проаналізовано тенденції фінансування системи вищої освіти України. Економіко-статистичний аналіз засвідчив поступове скорочення державного фінансування вищої освіти. Конкретизовано екзогенні та ендогенні проблеми комерціалізації наукових досліджень ЗВО. Проведене дослідження надає можливість дійти висновків про необхідність диверсифікації джерел фінансування діяльності ЗВО України. Серед перспективних джерел фінансування діяльності університетів досліджено комерціалізацію наукових розробок ЗВО, що актуалізується в контексті становлення інформаційної економіки.

Purpose. To develop and test a comprehensive methodological approach to assessing the impact of the research component on the development of the information economy based on the combination of statistical, index and cluster methods of analysis. Methodology. In the course of the research, a set of general and special methods of cognition was used: content analysis, logical generalization, quantitative and qualitative comparison, taxonomic and index analysis, cluster analysis, graphical visualization, scientific abstraction and systematization. Findings. It has been established that under the conditions of the national economy informatization, there is a dynamic increase in influence of science and R'D on the socio-economic development of the country. A comprehensive methodological approach to assessing the impact of the research component on the information economy development is suggested; its approbation allowed defining key tendencies and identifying the main problems of implementing the country's scientific potential under conditions of the national economy informatisation. The vectors of improvement of regulatory state influence on the processes of information economy development are offered: neutral-encouraging ones (support of positive dynamics of intensive development of research component parameters), stimulating-supportive ones (resource and information support), initiating-mentoring ones (motivation and coordination of development processes). Originality. During the research, a scientific and methodological approach to a comprehensive assessment of the impact of the research component on the information economy development was developed. Unlike the existing ones, this approach involves: monitoring of the processes of scientific and technical development of the country - this made it possible to assess the level of conformity of scientific research studies with the requirements of information economy; index analysis of the dynamics of the research component of the information economy development - it allowed identifying trends in development of the information economy and its research component; cluster analysis and comparison of the rates of development of the research component of the information economy at the regional level - it identified the regional disparities and deepened the differentiation of measures of stimulating and regulatory state influence according to the specifics of the identified clusters within the national economic system. Practical value. The results of the study can be used by practitioners, scientists, government officials (the Ministry of Education and Science of Ukraine and its structural departments, local governments in the fields of education and science) to monitor the development of the information economy, the impact of R'D on the processes of development of this type of economy. They can be applied for the improvement of measures of state regulatory influence on economic subjects in order to intensify scientific and technical development of the country and bring the results of scientific researches in accordance with the relevant needs of the real economy.

Мета роботи - формування основи для посилення фіскального стимулювання просторового розвитку регіональних економічних систем у контексті децентралізації. Методи дослідження: діалектичний метод, монографічний метод, методи синтезу, аналізу, узагальнення, абстрагування та систематизації. Розглянуто поняття "фіскальний простір" як певне економічне просторове утворення, сформоване елементами регіональної економічної системи, які задіюються в побудові бюджетних складових та управлінні фінансовими потоками. Висвітлено позитивний вплив реалізації фіскальної політики в контексті децентралізації, а також певний дисбаланс окремих напрямів, що провокують пошук шляхів внутрішнього регілнального узгодження завдань фіскальної політики. Узагальнюючи досвід європейських країн щодо фіскального стимулювання розвитку регіональних економічних систем, виділено такі тенденції: по-перше, основними регулятивними інструментами є податкова та бюджетна політики, рівень їхнього розвитку та самостійності в регіонах окремих країн; по-друге, регіональна фіскальна політика завжди підпорядкована національній стратегії економічного розвитку; по-третє, податки стають інструментом як стимулювання, так і стримування розвитку регіонів. Запропоновано шляхи згладжування негативних викликів і визначено завдання фіскального стимулювання регіонального розвитку. Досвід європейських країн надає змогу дослідити перспективи розроблення інструментів для фіскального стимулювання для забезпечення стійкості та модернізації регіонального простору. Досліджено досвід європейських країн у реалізації фіскальної політики в контексті децентралізації та функціонування місцевого самоврядування. Попри домінування європейських норм у фіскальній політиці, кожна країна сформувала свої стратегічні цілі економічного розвитку. Це надало змогу зберегти національну ідентичність окремих територій, специфіку впливу культурної цінності на фіскальне стимулювання регіональних економічних систем. Зроблено висновок, що адаптація передового досвіду європейських країн до умов української економіки вимагає їхнього переформатування під цілі та стратегії національної економічної політики. Визначено напрями впровадження досвіду країн ЄС щодо фіскального стимулювання регіонального простору в Україні.

Актуальною тенденцією розвитку національної економіки є становлення інформаційної економіки, для якої характерна визначальна роль інформації у процесах виробництва, обміну, розподілу, споживання суспільних благ і ефективне функціонування якої забезпечують сектори, спроможні до генерації знань, високоякісних наукових продуктів та продуктивного використання інформаційних ресурсів. Взаємовплив вищої освіти та інформаційної економіки проявляється в наявності кореляції між темпами розвитку інформаційної економіки та розвиненістю партнерства бізнесу й університетів, зокрема у сферах підготовки кадрів і науково-дослідної діяльності. Теоретико-методологічну базу дослідження становлять праці Д. Белла, З. Бжезинського, Ж. Бодрійяра, В. Іноземцева, М. Кастельса, Й. Масуда, Ф. Махлупа, М. Пората, Т. Боголіб, В. Гєйця, С. Гринкевич, М. Згуровського, О. Іляш, Г. Іцковіца, І. Каленюк, С. Кристиневича, І. Малик, Р. Толстякова, Л. Федулової, А. Чухна та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишаються відкритими питання удосконалення методичного інструментарію оцінювання компонент інформаційної економіки та аналізу впливу вищої освіти на процеси її розвитку. Постановка завдання: розробка й апробація комплексного методичного підходу до оцінювання розвитку освітньої, інноваційної, дослідницької компонент інформаційної економіки. Запропоновано методичний підхід до оцінки розвитку інформаційної економіки у тривимірному просторі ознак, згрупованих у межах освітньої, дослідницької та інноваційної компонент. Сконструйовано структуру комплексного інтегрального показника; проведено кластерний аналіз регіонів України за рівнями розвитку компонент інформаційної економіки. Висновки: конкретизовано заходи державного регулюючого впливу, структуровані відповідно до темпів розвитку структурних компонент інформаційної економіки.