Silicon has long been known to provide beneficial effects on soil and plant growth.

Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси "Моніторинг політичних новин" за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці - близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика - це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об'єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об'єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.

На теренах української преси вирізняється понад 70 видів дитячих журналів і газет. Сьогодні вони здатні задовольнити навіть найвибагливіших читачів. Така преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі, завжди була і залишається одним із основних комунікативних каналів, за допомогою яких до дитини надходить інформація різного змісту та форми. Не є винятком і телепередачі, які з часом згуртувалися у повноцінні телеканали для дітей. Сучасні діти не залишаються байдужими до суспільних подій і очікують відповіді на свої запитання саме від улюблених журналів, газет і телеканалів. Саме вони замінюють дітям книжки, батьків у вільний час, навчають і виховують, тобто з їхньою допомогою дитина формує власний світогляд, побудований на інформації, яку вона поглинає. Тому дуже важливим є дослідження та вивчення актуальних проблем ТБ, журналів і газет, призначених для дитячої аудиторії. Нині преса та телеканали для дітей майоріють картинками та іграми, через що втрачається та послаблюється пізнавальна функція видань, а це нині є важливою темою для дослідження. Мета роботи - дослідити особливості підготовки журналів, газет і телепередач для дітей, окреслити напрями вдосконалення журналістської майстерності для підготовки медіа-продукції та її успішної реалізації, виявити недоліки та запропонувати способи їх виправлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21 Act + П289 -4 актинідія

Рубрики:

Ericales

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити вплив електромагнітного поля Wi-Fi систем та експериментального приладу М4 (розробленого компанією SAS "IRDT", Франція) на проростання насіння, ріст та фотосинтетичну активність ювенільних рослин пшениці. Рослини вирощували за контрольованих умов освітлення, температури та вологості протягом восьми діб у вегетаційному досліді, який моделював наступні умови: відсутність електромагнітного поля Wi-Fi систем (контроль); на відстані 30 см від працюючого Wi-Fi роутера; на відстані 30 см від працюючих Wi-Fi роутера та приладу М4. Розвиток тест-рослин та їх життєвий стан оцінювали за схожістю насіння, показниками росту (висота надземноїчастини, довжина коренів, кількістю бічних коренів, маса сухої речовини надземної та підземної частин), вмістом фотосинтетичних пігментів у листках та кількістю хлоропластів на клітину мезофілу у тканинах листків. Встановлено, що електромагнітне поле Wi-Fi роутера спочатку прискорювало, але потім пригнічувало проростання насіння, знижувало приріст надземних частин та коренів, вміст фотосинтетичних пігментів та кількість хлоропластів у клітинах мезофілу листків ювенільних рослин пшениці. Довжина кореня була найчутливішим морфометричним показником до впливу електромагнітного поля Wi-Fi роутера. Застосування приладу М4 повністю компенсувало негативний вплив Wi-Fi роутера на схожість насіння, приріст надземної частини та частково компенсувало пригнічення приросту коренів, хлоропластогенезу, а також вмісту хлорофілів a та b у листках пшениці. Висновки: захисна дія приладу М4 щодо електромагнітних полів антропогенного походження є перспективною для подальших досліджень наслідків більш тривалого впливу - від посіву до дозрівання, включаючи наступні покоління тест-рослин.

У другій половині XIX ст. західноукраїнські землі, придатні для розвитку сільського господарства, не могли забезпечити своїх мешканців належним добробутом. Більше того, в регіоні часто панував голод, і вирували злидні. Особливо постраждали українці, котрі становили більшість сільського населення регіону. Тогочасна урядова статистика намагалася довести, що для західноукраїнських селян були створені всі умови для забезпечення їхнього добробуту. Здавалося б, українські селянські господарства, що мали у своєму розпорядженні більшість орних земель, могли процвітати. Однак про інший бік цієї статистики не згадувалося: насамперед, було приховано, що найкращі землі належали власникам великих господарств. Якщо порівняти розмір площі великого землевласника та середнього селянського господарства, то селянське господарство було в рази менше сільськогосподарських угідь великого землевласника. Революційні події, котрі охопили Європу навесні 1948 р., принесли народам Європи надію на краще майбутнє. Наслідком революційного піднесення стало скасування кріпосного права в Австрійській імперії, яка також керувала Західною Україною. Насамперед українська інтелігенція, яка базувалася на священиках, вчителях та юристах, розпочала активну громадсько-політичну роботу. Однак більшість населення все ще залишалася осторонь політики: ні їхня загальна освіта, ні їхнє матеріальне становище не сприяли участі в національному русі. Тобто "Весна народів" все ще не сприяла "масовому, повсюдному пробудженню національної свідомості українського народу Галичини, Буковини, Закарпаття" [17, с. 15]. Для цього потрібно було докласти чимало зусиль, перш за все для компетентного та політичного інформування нації про те, що повинні робити освічені люди [22].

Мета дослідження - розробити сучасну, дешеву та екологічно безпечну технологію утилізації рослинних відходів за допомогою найактивніших мікроорганізмів-деструкторів. Ретельно вивчено здатність мікроорганізмів перетворювати рослинні відходи на родючий грунт. Відібрано штами мікроміцетів Penicillium roseopurpureum, Trichoderma hamatum, T. koningii, Alternaria alternata та бактерії роду Cytophaga, які характеризуються високою швидкістю росту та відсутністю фітотоксичності. Для прискорення швидкості розвитку мікроорганізмів було використано кремнійвмісний мінерал анальцим, який містив іммобілізовані спори мікроміцетів і суспензію бактеріальних клітин. Модифікований анальцим додавали до відходів у співвідношенні 10:1. Підготовлені за цим методом рослинні рештки аналізували в умовах як модельних, так і вегетаційних експериментів. Продемонстровано доцільність використання кремнійвмісного мінералу анальциму як вихідного субстрату для іммобілізації спор і суспензії бактеріальних клітин у культуральній рідині. Мікроорганізми застосовані в експерименті, показали позитивний результат під час трансформації рослинних відходів протягом 30-денного періоду спостереження. Найвища деструктивна активність щодо відходів яблуні та винограду характерна для штаму T. hamatum, а щодо бурякових відходів - для P. roseopurpureum. Встановлено видову специфіку цих мікроорганізмів-деструкторів у процесах росту рослин. Максимальний приріст кукурудзяних паростків у яблучних відходах було виявлено у разі інокуляції спорами T. koningii, у виноградних відходах - T. hamatum, а у бурякових відходах - сумішшю мікроміцетів із суспензією Cytophaga sp. Оптимальна тривалість трансформації рослинних відходів за допомогою анальциму, інокульованого мікроорганізмами, становила 20 - 30 днів. В умовах закритого грунту стандарт утилізації модифікованих рослинних відходів становив 10 % від загального обсягу субстрату під час приготування грунтових сумішей. У результаті виконаних досліджень підтверджено екологічну безпеку рослинних відходів після їх деструкції. Наявність у суміші кремнійвмісного мінералу сприяє посиленню росту та розвитку рослин, оптимізації агрофізичних, агрохімічних та біологічних параметрів грунту, зменшенню грунтовтоми, а також підвищенню родючості.

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ