Обгрунтовано важливість розвитку інновацій в аграрній сфері для забезпечення продовольчої безпеки країни. Цілеспрямованість інноваційного розвитку на основі реалізації інструментів інноваційної політики зумовлює запровадження регулюючих, сигнальних і стимулюючих інституцій.

Для розробки обгрунтованих заходів щодо протидії деструктивним наслідкам економічних криз чи їх попередження важливою є побудова обгрунтованих адекватних моделей виникнення та перебігу кризових процесів. Формальна відповідність існуючих моделей соціально-економічним процесам у період кризи часто є неповною або не може бути адаптованою до інших умов, економік, ринків. Розглянуто доцільність і можливості трансформації існуючої парадигми моделювання економічних криз. Моделювання співзалежності двох базових показників, які характеризують кризовість розвитку економіки країн Європи (темпів зростання ВВП і темпів зростання зайнятості), спростувало можливість їх взаємної детермінації. Співзалежність динаміки темпів зростання ВВП і темпів зростання зайнятості за всіма досліджуваними об'єктами без зміщення в часі, визначена за період 1996 - 2020 рр. із високим рівнем достовірності, є однотиповою та надала змогу визначити діапазон їхніх взаємних змін. За цим діапазоном і параметрами співзалежностей темпів зростання ВВП і темпів зростання зайнятості методом пошуку згущень визначено 8 кластерів країн. Виникнення кризових процесів збігається зі специфічними параметрами співзалежної динаміки темпів зростання ВВП і темпів зростання рівня зайнятості, однак не пов'язане з внутрішнім поділом країн Єврозони на кластери. Отримані результати надали підставу висунути альтернативну парадигму моделювання кризових процесів, відповідно до якої економічні кризи виникають унаслідок упливу випадкових деструктивних подій на системні збіги потенційних періодів зрушень у контингентних закономірностях часткових самоподібних динамік економічних процесів. У межах цієї парадигми моделювання економічних криз і прогнозування їх настання буде базуватись на дослідженні самоподібності, дисипативності та контингентності динамік економічних процесів.

Розглянуто проблему неефективності сучасних систем та горизонтального масштабування як методу збільшення продуктивності. Висвітлено основні проблеми, що складають собою згадану проблематику - обмеження паралелізму, невідповідність між задачею та системою, складнощі програмування та питання балансу між витратами та продуктивністю. Запропоновано класифікацію для можливих рішень, за якою їх було поділено на архітектурні та мережеві, та проведено огляд можливих рішень. В рамках архітектурного класу оглянуто такі підходи як квантові обчислення та парадигма dataflow, докладно проаналізовано найбільш перспективні підходи в їх межах. Порівняльний аналіз показує, що за своєю природою dataflow та квантові процесори не протирічать одне одному, більш того - доповнюють в контексті проблематики. Так, спеціалізовані квантові обчислювачі D-Wave, на противагу універсальним квантовим процесорам, надають великі обчислювальні потужності за відносно скромною ціною, в той час як dataflow рішення, представлене, переважно, процесорами Maxeler, є універсальними і ефективними, проте поступаються квантовим системам в ряді задач. Обидва типи процесорів при цьому потребують певної мережі для зв'язку, що робить питання топології актуальним. На мережевому рівні розглянуто 2 топології - Fat Tree та Dragonfly, та виділено їх основні властивості. Аналіз показав, що в контексті проблематики Dragonfly є трошки кращою завдяки децентралізації та меншому діаметру, проте обидва рішення забезпечують гарні топологічні характеристики та підтримку основних сучасних технологій маршрутизації. У висновках зазначено основні аспекти постановки проблеми та огляду, розглянуто подальші перспективи та можливі методи. В першу чергу, багатообіцяючою ідеєю є поєднання в одній системі квантових та неквантових рішень. Такий підхід дозволяє суттєво прискорити певні обчислення, при цьому забезпечуючи універсальність системи. Проте більш загальним питанням є взаємоінтеграція рішень як така. Проблема ефективності має багато часткових рішень, проте не всі вони є поєднуваними, тож, розробка комплексних методів на основі вже відомих є ключовою перспективою предметної області.