Мета статті - висвітлення спостережень основних наслідків пандемії COVID-19 на європейський повітряний транспорт, а також окреслення можливих сценаріїв та перспектив відновлення авіаційної галузі. Стаття зосереджена на реакції Європейського Союзу на такі наслідки. Представлено заходи та пакети для пом'якшення впливу COVID-19 на повітряне сполучення. Дослідження проведено із застосуванням загальновизнаних методів наукового пізнання, таких як: аналітичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, статистичний та інші. В результаті академічних досліджень було виявлено основні впливи COVID-19 на європейську авіацію, окреслено поточні заходи Європейського Союзу та міжнародних організацій та представлено сценарій та перспективи розвитку в Європі після COVID-19. Обговорено пандемію COVID-19 вплинула на європейський повітряний транспорт і спричинила безпрецедентну зупинку повітряного руху, із загальним скороченням міжнародних пасажирів у 50 - 80 % у перші місяці 2020 р. порівняно з 2019 р. Відповідно до прогнозів швидкого відновлення не слід чекати, цифри вказують на те, що лише між кінцем року та початком 2021 р. повітряний рух всередині ЄС частково відновиться, очікуючи на 25 - 30 % менше руху літаків та пасажирів порівняно з тими ж місяцями. Реакція Європейського Союзу полягає у заходах, пов'язаних із безпекою, для пом'якшення впливу COVID-19 на повітряне сполучення, розподілу слотів у аеропортах, авіаційними вантажними перевезеннями, захистом пасажирів, державною допомогою. Хоча деякі заходи, ймовірно, залишатимуться тимчасовими за своєю суттю, деякі інші, ймовірно, потребують більше часу для подальшого і ретельного розгляду законодавцями ЄС, такі, наприклад, як ваучери авіакомпаній.

Мета роботи - міжнародне космічне право, що складається з п'яти міжнародних угод і 7 резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, прямо не містить жодного положення, яке б натякало на права людини. Проте неможливо реалістично сприйняти, що існує будь-яка сфера міжнародного права, на яку права людини не впливають. Космічне право дає можливість вплинути на права людини. Стаття III Договору про космос 1967 р. дозволяє застосовувати інші галузі міжнародного права, наприклад права людини, якщо ця сфера не згадується в lex specialis космічного права. Застосовані загальнонаукові та спеціально-правові методи наукового пізнання, зокрема: системно-структурні та функціональні методи, метод спостереження, метод узагальнення, методи аналізу та синтезу. У цій короткій роботі оцінено, за яких обставин і з яким ефектом права людини можуть застосовуватися до lex lata міжнародного космічного права. Обговорено чи не слід надавати допомогу космонавту, який потрапив у біду? Хіба поведінка астронавтів на борту міжнародної космічної станції не повинна керуватися ідеєю прав людини? Чи не повинно в майбутньому будь-яке спільне життя людей на таких небесних тілах, як Місяць чи Марс, спрямовуватися через права людини? Тому можна стверджувати, що міжнародні права людини застосовні до діяльності людини в космічному просторі та на небесних тілах. Вони підлягають виконанню за допомогою засобів, які передбачені законами про права людини. Їх дія спрямована лише проти будь-якої вищої влади і в принципі не включає будь-яку можливість застосування третьою стороною. Поки що потрібно визнати, що права людини застосовуються лише в тому випадку, якщо на людей впливає їх суверенна влада. Проте можна додати, що навіть у разі постійного поселення людей на небесних тілах, існує велика ймовірність того, що права людини відіграють важливу роль.