Ключ. слова: Ascomycota, anamorphic ascomycetes, Robergea, Tympanis, Sirodothis, distribution
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.55*884(4УКР)

Рубрики:

Ascomycetes Аскоміцети

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Повідомлено про першу в Україні знахідку рідкісного ооміцета Peronospora verbenae на Verbena officinalis. Цей вид, нещодавно описаний з Німеччини і наведений для Великої Британії та Чехії, невідомий за межами Європи. За допомогою СЕМ з'ясовано додаткові особливості ультраструктури кінцевих гілочок і поверхні конідіоспор. Наведено оригінальні ілюстрації виявлених морфологічних ознак.

Повідомлено про знахідки на території природного заповідника "Іоріани" (Івано-Франківська область, Надвірнянський район) 2-х видів роду Milesina Magnus, які не реєструвалися в Україні вже протягом майже 100-а років: Milesina blechni (Syd. et P. Syd.) Arthur ex Faull на Blechnum spicant (L.) Roth і Milesina kriegeriana (Magnus) Magnus на Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs. Обидва види знайдено в дуже вологих місцезнаходженнях. Ураження живильних рослин цих видів у сухіших оселищах не спостерігалось. Роботу ілюстровано шістьма мікрофотографіями виявлених іржастих грибів і картами їх поширення.

Повідомляється про перші знахідки в Україні мікофільного гриба Immotthia atrograna (Cooke & Ellis) M.E. Barr. Усі зразки зібрано в старовікових лісах під час мікологічних обстежень на природоохоронних територіях Українських Карпат. Гриб знайдено на двох видах грибів - Annulohypoxylon cohaerens (Pers.) Y.M. Ju, J.D. Rogers & H.M. Hsieh і A. multiforme (Fr.) Y.M. Ju, J.D. Rogers & H.M. Hsieh. Наведено діагностичний опис, номенклатурні дані, географічне поширення та оригінальні ілюстрації та стислі відомості для порівняння з морфологічно подібними мікофільними грибами.

Наведено повідомлення про перші в Україні знахідки Bartheletia paradoxa на опалих листках Ginkgo biloba в трьох локалітетах у межах Києва в листопаді 2016 - 2017 рр. Знайдено конідіальну і теліальну стадії гриба. Наведено морфологічні особливості конідіом, конідій, вторинних конідій, теліїв і теліоспор. На сьогодні цей вид відомий з декількох країн Європи та Східної Азії (Кореї та Японії). Незважаючи на широке культивування Ginkgo biloba у світі, B. paradoxa поки що не була відмічена ні в межах гаданого природного ареалу цієї рослини в Китаї, ні в таких мікологічно добре вивчених регіонах, як Північна Америка чи Нова Зеландія. Статтю ілюстровано оригінальними мікрофотографіями.

Наведено нові дані про поширення п'яти корофільних видів родів Coniochaeta і Sordaria в Україні. Ці гриби є представниками великої групи копрофільих видів, що належать до класу Sordariomycetes. На відміну від копрофільних дискоміцетів, ця група грибів є аловивченою в Україні. Зразки відповідних субстратів були зібрані на о-ві Тендра в Чорному морі (Херсонська бл.) та на північному сході країни (Сумська обл.). Всі досліджені зразки було одержано шляхом інкубації у вологих камерах. Надано повідомлення про 3 нові для країни види: Coniochaeta leucoplaca, C. vagans та Sordaria minina; останній вперше зареєстрований у Східній Європі. Ще для двох видів - Sordaria alcina та S. humana - це друге повідомлення про знахідку на території країни, для всіх видів наведено описи українських зразків на різних типах субстрату й порівняння з оригінальними тисами видів. На основі зібраних зразків детально описано характерні морфологічні ознаки кожного виду. Всі види проілюстровано мікрофотографіями, одержаними з використанням світлової та скануючої електронної сікроскопії. Для кожного зразка наведено локалітет, субстрат і дату збору. Стисло обговорено екологічні особливості та загальне поширення цих видів.

Grifola frondosa в Україні підлягає охороні на національному рівні. У третьому виданні "Червоної книги України" вид віднесений до категорії "уразливий" (VU). Раніше гриб був відомий з 17 локалітетів у дев'яти областях України - Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Закарпатській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській і Черкаській, а також в Автономній Республіці Крим. Упродовж останнього десятиліття G. frondosa було зареєстровано ще у восьми областях - Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Чернівецькій, Чернігівській і Хмельницькій та в м. Київ. Таким чином, кількість відомих локалітетів виду зросла з 17 до понад 40. Однак це збільшення пов'язано насамперед з широким залученням до пошуків G. frondosa мікологів-аматорів, а не є наслідком тенденції до збільшення чисельності гриба. На основі уточнених даних про поширення G. frondosa в Україні проведено оцінку природоохоронного статусу цього виду на національному рівні з використанням категорій і критеріїв МСОП. Вид оцінено як "зникаючий", EN за критеріями C2a(i). Ця категорія відповідає вищому ступеню загрози у порівнянні із категорією "уразливий" (VU) у третьому виданні "Червоної книги України". Надалі для збереження виду потрібно охороняти відомі його локалітети, проводити пошук нових місцезростань гриба та досліджувати можливість його реінтродукції до природних місць існування. Стисло обговорено загальне поширення і природоохоронний статус G. frondosa в Європі. Наведено список відомих на сьогодні локалітетів та карту поширення цього виду в Україні.

Hemileccinum depilatum (Boletales, Basidiomycota) трапляється у Західній та Центральній Європі, Середземномор'ї, на Балканському півострові, а також в Азії (Азербайджан і Туреччина). Скрізь він є рідкісним, у ряді країн Європи внесений до природоохоронних списків. В Україні він відомий з 2006 р. Гриб знаходили на Південному березі Криму, у Гірському Криму, Західному Лісостепу та Карпатах. До цього дослідження в Україні було відомо ліше 5 його місцезнаходжень, розташованих в Автономній Республіці Крим, Закарпатській і Хмельницькій властях. Упродовж останніх років гриб було зареєстровано ще у п'яти областях - Івано-Франківській, Київській, Львівській, Тернопільській і Черкаській, а кількість відомих локалітетів виду зросла з 5 до 14. Однак це збільшення пов'язане насамперед з широким залученням до пошуків даного виду мікологів-аматорів, а не є наслідком тенденції до збільшення чисельності гриба. Отже, H. depilatum є рідкісним в Україні видом і потребує охорони. Здійснено попередню оцінку виду на національному рівні із застосуванням критеріїв та категорій МСОП. На сьогодні головною загрозою для його існування є збір плодових тіл населенням. Запропоновано продовжувати пошук нових сісцезнаходжень цього рідкісного гриба, брати їх під охорону хоча б на регіональному рівні, а також здійснювати роз'яснювальну роботу з населенням, насамперед через соціальні мережі, які на сьогодні об'єднують в Україні десятки тисяч мікологів-аматорів.

Новий для України іржастий гриб Puccinia bornmuelleri був зареєстрований на Levisticum officinale на садових ділянках у двох селах Київської області у червні 2019 р. Цей гриб вперше був зібраний Й. Борнмюллером у 1892 р. на території Ірану і описаний П. Магнусом у 1899 р. До кінця 20-го століття він був відомий лише з Ірану та Афганістану, але з 2000 р. він відмічається в Центральній Європі. На сьогодні цей гриб зареєстровано в Австрії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Україні (це повідомлення), Фінляндії та Чехії. Очевидно, недавня поява цього виду в Європі пов'язана зі змінами клімату. Дані про поширення P. bornmuelleri до 21-го ст. свідчать на користь гіпотези, що природний ареал L. officinale обмежується територією Ірану та Афганістану. Дослідження під сканувальним електронним мікроскопом виявили, що шипики на поверхні урединіоспор розташовані переважно у їх верхній частині. Відмічено фенологічну особливість гриба, а саме, розвиток молодих спермогоніїв і первинних урединіїв у першій декаді вересня, що свідчить про здатність теліоспор проростати без періоду зимового спокою, оскільки спермогонії можуть розвиватися лише після зараження рослини базидіоспорами. Роботу проілюстровано оригінальними мікрофотографіями, одержаними за допомогою світлового і сканувального електронного мікроскопів.

Hemileccinum depilatum (Boletales, Basidiomycota) трапляється у Західній та Центральній Європі, Середземномор'ї, на Балканському півострові, а також в Азії (Азербайджан і Туреччина). Скрізь він є рідкісним, у ряді країн Європи внесений до природоохоронних списків. В Україні він відомий з 2006 р. Гриб знаходили на Південному березі Криму, у Гірському Криму, Західному Лісостепу та Карпатах. До цього дослідження в Україні було відомо ліше 5 його місцезнаходжень, розташованих в Автономній Республіці Крим, Закарпатській і Хмельницькій властях. Упродовж останніх років гриб було зареєстровано ще у п'яти областях - Івано-Франківській, Київській, Львівській, Тернопільській і Черкаській, а кількість відомих локалітетів виду зросла з 5 до 14. Однак це збільшення пов'язане насамперед з широким залученням до пошуків даного виду мікологів-аматорів, а не є наслідком тенденції до збільшення чисельності гриба. Отже, H. depilatum є рідкісним в Україні видом і потребує охорони. Здійснено попередню оцінку виду на національному рівні із застосуванням критеріїв та категорій МСОП. На сьогодні головною загрозою для його існування є збір плодових тіл населенням. Запропоновано продовжувати пошук нових сісцезнаходжень цього рідкісного гриба, брати їх під охорону хоча б на регіональному рівні, а також здійснювати роз'яснювальну роботу з населенням, насамперед через соціальні мережі, які на сьогодні об'єднують в Україні десятки тисяч мікологів-аматорів.

Новий для України іржастий гриб Puccinia bornmuelleri був зареєстрований на Levisticum officinale на садових ділянках у двох селах Київської області у червні 2019 р. Цей гриб вперше був зібраний Й. Борнмюллером у 1892 р. на території Ірану і описаний П. Магнусом у 1899 р. До кінця 20-го століття він був відомий лише з Ірану та Афганістану, але з 2000 р. він відмічається в Центральній Європі. На сьогодні цей гриб зареєстровано в Австрії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Україні (це повідомлення), Фінляндії та Чехії. Очевидно, недавня поява цього виду в Європі пов'язана зі змінами клімату. Дані про поширення P. bornmuelleri до 21-го ст. свідчать на користь гіпотези, що природний ареал L. officinale обмежується територією Ірану та Афганістану. Дослідження під сканувальним електронним мікроскопом виявили, що шипики на поверхні урединіоспор розташовані переважно у їх верхній частині. Відмічено фенологічну особливість гриба, а саме, розвиток молодих спермогоніїв і первинних урединіїв у першій декаді вересня, що свідчить про здатність теліоспор проростати без періоду зимового спокою, оскільки спермогонії можуть розвиватися лише після зараження рослини базидіоспорами. Роботу проілюстровано оригінальними мікрофотографіями, одержаними за допомогою світлового і сканувального електронного мікроскопів.

Fomitopsis officinalis включений до Червоної книги України як зниклий вид. Згідно з опублікованими в цій книзі даними про його колишнє поширення в Україні, гриб був відомий в Івано-Франківській та Львівській областях у першій половині XX ст. Проте у бібліографічних джерелах, поданих до нарису про цей вид, інформація про знахідки F. officinalis у нашій країні не наводиться. Представлено стислий огляд публікацій, на підставі яких вид було включено до Червоної книги України. Зроблено висновок про те, що вказівка щодо трапляння F. officinalis в Україні є помилковою унаслідок некоректної екстраполяції на її територію загальних даних про поширення виду в інших країнах Європи. Тому цей вид слід виключити з Червоної книги України.

Подано узагальнену інформацію про поширення в Україні шести видів рідкісних афілофороїдних грибів (Agaricomycetes, Basidiomycota), включених до Червоної книги України - Clavariadelphus pistillaris, Gomphus clavalus, Hericium coralloides, Picipes rhizophilus, Polyporus umbellatus і Sparassis crispa. Для цих видів наводиться загалом на території країни близько 500 місцезростань; із них понад 410 виявлено після виходу у світ третього видання "Червоної книги України" у 2009 р. Значну частину цієї інформації було надано мікологами-аматорами, залученими упродовж кількох останніх років до збору даних про поширення на території країни грибів із добре помітними плодовими тілами. У даній роботі подано виключно перевірену фахівцями інформацію про трапляння шести зазначених видів грибів. Узагальнені дані про поширення цих видів, що перебувають під загрозою зникнення, будуть використані для оцінки їх природоохоронного статусу у наступному виданні "Червоної книги України".