Відомо, що мембранний білок латентної фази 2А вірусу Епштейна - Барр убіквітинілюється убіквітин-лігазою CBL, хоча прямої взаємодії цих двох білків не виявлено. Мета роботи - дослідити взаємодію LMP2A і CBL та вивчити можливість участі в цьому комплексі білкового адаптера. Беручи до уваги, що обидва зазначених білки взаємодіють з ендоцитозним адаптерним білком ITSN1, зроблено припущення, що останній може слугувати платформою для утворення комплексу LMP2A/CBL. Імунофлуоресцентний аналіз та коімунопреципітацію застосовано для дослідження можливості формування комплексу між ITSN1, CBL і ЕМР2А. Коімунопреципітація LMP2A і CBL свідчить про утворення комплексу цими білками, причому мутантна форма CBL, яка не здатна зв'язувати фосфотирозинові залишки, не взаємодіє з LMP2A. Спостережено потрійну колокалізацію ITSN1, CBL і LMP2A у клітинах лінії MCF-7, а також коімунопреципітацію всіх зазначених білків. Надекспресія ITSN1 не впливає на ефективність коімунопреципітації LMP2A з CBL. Більш того, мутантний варіант LMP2A, не здатний зв'язуватися із ITSN1, ефективно взаємодіє з CBL. Висновки: LMP2A може входити до комплексу ендоцитозного адаптерного білка ITSN1 та убіквітин-лігази CBL. Участь ITSN1 не є необхідною для формування комплексу між LMP2A і CBL. Показано, що РТВ-домен убіквітин-лігази CBL відповідає за зв'язування з LMP2A.

Цель работы - разработать модельную систему для изучения состояния процессивных телец как возможного показателя активности mTOR-киназы в клетках млекопитающих. Выделены поликлональные антитела к одному из основных белков процессивных телец - RCD-8 с применением метода иммуноцитохимии. Показано, что полученные антитела узнают внутриклеточные структуры, идентифицированные далее как процессивные тельца. Детектируемый белок локализуется вместе с известным маркером процессивных телец (DCP1a) и частично - с маркером стрессовых гранул (СРЕВ). Выводы: на основании данных об изменениях количества и размера процессивных телец в ответ на обработку клеток известными индукторами и ингибиторами образования процессивных телец продемонстрирована специфичность указанных антител и подтверждена возможность их использования для изучения динамики образования процессивных телец под контролем mTOR-зависимого сигнального пути.

Мета роботи - дослідити роль РI3К/mTOR-залежного сигнального шляху в регуляції утворення процесивних тілець. Використано методи імуноцитохімії та імуноблотингу. Показано, що обробка клітин специфічними інгібіторами РI3К/mTOR-сигнального шляху призводить до змін у кількості та розмірах процесивних тілець та протеасомної деградації одного з основних білків процесивних тілець RCD-8. Висновки: припущено, що РI3К/mTOR-сигнальний шлях регулює динаміку утворення процесивних тілець у клітині, забезпечуючи стабільність скефолдного білка процесивних тілець RCD-8, і, як наслідок, нормалізує метаболізм РНК у цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.371 + Е60*74*727

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ