Модульна архітектура на сьогодні активно використовується в будівництві, бо має чимало переваг у порівнянні з традиційним будівництвом. Такий тип проектування спрощує та пришвидшує процес створення не тільки соціального житла, але й студентських містечок, лікарень, коли відбувається епідемія та потрібно в швидкі терміни забезпечити хворих палатами, чи вийти з житлового дефіциту під час економічної кризи. Окрім того, що такий метод є практичним, він набагато дешевший та екологічніший. Наведено приклади використання модулів у будівництві та архітектурі, щоб аргументувати актуальність і потребу використовувати модульну архітектуру та її розвивати. Використання технології модульного формування архітектурних об'єктів може вирішити термінові завдання в сучасному світі: подолання наслідків природних явищ, бойових дій, формування соціального та нішевого спеціалізованого житла. Наведені приклади не є нововведеннями, недосяжними чи не масштабованими через технологічні причини. Висвітлене питання лише показує необхідність поширення цих рішень у практиці. Ще одна причина використання модульної архітектури, передбачає змогу пришвидшити процес будівництва. Іноді у міському середовищі доводиться виходити за межі ділянки, щоб реалізувати будівництво, але є один нюанс, і він передбачає, що терміни реалізації будівництва в такому випадку скорочуються вдвічі, аніж, якби будівництво відбувалось лише на своїй ділянці. Таким чином, монтування модульної архутектури не тільки надає змогу пришвидшити будівництво, але й зекономити фінанси в схожих ситуаціях, коли на ділянці немає можливості розмістити великогабаритну будівельну техніку. Окрім цього, чимало архітектурних бюро розпочинає пропонувати не просто статичну модульну архітектуру, а зокрема ту, яка має змогу адаптуватися до різних кліматичних і топографічних умов. Це також надає шанс розробляти модулі для постійної експлуатації, а не лише для тимчасової. Такий метод трансформації непостійного житла під постійне враховує те, що модуль може доповнюватись іншою архітектурою під потреби замовника, що є дуже зручно. Тому, соціальне тимчасовежитло з часом може стати постійнимжитлом для людей із різними вимогами та потребами.

Розглянуто приклади проектування закладів для бездомних у зарубіжній практиці. Зарубіжний досвід співставлено з результатами власних соціологічних досліджень бездомних в Україні. Категорія бездомних - це невід'ємна складова населення будь-якої країни, яка завжди була присутня в різних типах суспільства, незалежно від рівня його заможності та соціальної формації. Для вирішення проблеми бездомності запропоновано соціально-типологічну схему впровадження для бездомних різних типів житла, на основі його інтеграції з виробничими та навчальними функціями. Запропоновані житлово-виробничі заклади для бездомних - це проекти, у яких до звичного складу житлових одиниць додаються навчальні та виробничі приміщення, спеціалізовані майстерні, де бездомні навчаються новим ремеслам, видам господарства, опановують фах, за допомогою якого можуть надалі заробляти на прожиття. Також можливе розташування окремого виробництва або підприємства на території закладів, або в приміській зоні і навіть в сільській місцевості. Виробництво має бути таким, щоб його змогли опанувати особи без спеціальної освіти. Зазвичай це такі галузі: швейна, деревообробна, виготовлення паперу, побутових речей, будівельних конструкцій, сільське господарство. Конкретний вибір виробництва у таких закладах залежить від країни, регіону та їхньої спеціалізації. Для житлово-виробничих організацій не обов'язково розташовувати виробництво на території закладу. Можливо й співпрацювати з підприємствами, яке знаходиться неподалік. За допомогою трансферу люди потрапляють на роботу та освоюють нові навички та отримують заробітну плату. Такий тип закладу надасть змогу бездомним пройти соціальну адаптацію, відновити нормальне фізичне та психічне здоров'я, забезпечить їх роботою, засобами до існування та хоча б частково покрити вартість свого проживання в такому типі закладу.