Раніш припускали, що хроматидні гепи можна використовувати як маркери слабкого мутагенного ефекту забруднення середовища. У домової миші та звичайної полівки з 12 - 17 місцевостей Уралу з різним мутагенним потенціалом середовища вивчено частоти дійсних хромосомних аберацій і ахроматичних гепів. У обох видів в кількох локалітетах спостережено підвищення частот клітин з хромосомними аномаліями та гепами у порівнянні з фоновими для регіону рівнями. Середня частота гепів достовірно корелювала з частотами хроматидних делецій і обмінів, однак, цей показник не виявив більшої чутливості до слабкого мутагенного впливу, ніж дійсні розриви хромосом. Домова миша є ефективним тест-об'єктом для еколого-генетичного моніторингу.