Ключ. слова: Coleoptera, Scarabaeidae, Aphodius, Chilothorax, taxonomy, new species, new synonyms, Mongolia
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251*851

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі аспекти числового рішеня крайових задач про деформацію тонких оболонок у докритичній і закритичній областях.

The research on the basic physical factors influencing the compensation of self-fields of a high-current electron beam transported in azimuthal magnetic field using gradient drift was conducted. The magnetic field was produced by the current carrying conductor placed on the beam axis. The beam self-field compensation is provided by the plasma produced by the electron beam when it is injected into some rarified gas. It was shown, that under conditions of the experiments carried out by the authors, the transversal magnetic field considerably reduced the electron beam compensation degree. On the whole, the obtained results confirm the general concepts of the physical processes occurring in the beam-produced plasma when the beam is injected into some rarified gas. So, when solving some technical tasks associated with effective transport of a high-current relativistic electron beam, the parameters of the electron beam and those of the transport channel are to be matched carefully.

Організм медичної п'явки продукує комплекс унікальних біологічно активних речовин, які виділяються у водне середовище разом із продуктами життєдіяльності і проявляють широкий спектр терапевтичних ефектів. Досліджено вплив біологічно активних речовин біотехнологічної води з-під п'явок у штучних екосистемах на виживання нижчих ракоподібних (Daphnia magna Straus). Визначено гостру летальну токсичність біотехнологічної води з-під медичної п'явки щодо тест-об'єктів. Показник гострої токсичності, у порівнянні з контролем, вже в перші години досліду (4 - 6 годин) становить 3,3 % і в подальшому зростає, а починаючи з третьої доби (через 72 та 96 годин) відзначається гостра токсичність на рівні 60,0 і 69,0 %, відповідно. Дафнії, які культивувались у біотехнологічній воді з-під медичної п'явки, відрізнялися морфологічно від контрольних: на початкових етапах біотестування вони набували більших середніх розмірів тіла і проявляли більшу активність.

Розглянуто моделі автоасоціативної розподіленої пам'яті, які можуть бути природним чином реалізовані нейронними мережами. Моделі використовують для запам'ятовування векторів в основному локальному правилі навчання шляхомнозв'язні мережі). У розподіленій пам'яті різні вектори запам'ятовуються в одних і тих самих елементах пам'яті, яким в цьому випадку нейронної мережі відповідають одні і ті ж зв'язки. Зазвичай досліджують запам'ятовування векторів, випадково вибраних з деякого розподілу. Якщо на вхід автоасоціативної пам'яті подаються спотворені варіанти запам'ятованих в ній векторів, здійснюється витяг (відновлення) найближчого раніше запам'ятованого вектора. Це реалізується за рахунок ітераційної динаміки нейронної мережі на основі локально доступної в нейронах інформації, отриманої від інших нейронів мережі. До певної кількості запам'ятованих в мережі векторів і ступеня їх спотворення на вході, в результаті динаміки мережа із симетричними зв'язками приходить в стійкий стан, відповідний запам'ятованому в мережі вектору, який має найбільшу схожість з вхідним вектором (схожість зазвичай вимірюють як скалярний добуток). Такі нейромережні варіанти автоасоціативної пам'яті дозволяють запам'ятати з можливістю відновлення таку кількість векторів, яка може перевищувати розмірність векторів (що збігається з кількістю нейронів в мережі). Для векторів великої розмірності це відкриває можливість пошуку наближеного найближчого сусіда з складністю, сублінейною від кількості запам'ятованих в нейронній мережі векторів. До недоліків такої пам'яті відноситься те, що відновлений динамікою мережі вектор може не бути найближчим до вхідного або навіть може взагалі не належати до множини запам'ятованих векторів і значно відрізнятися від будь-якого з них. Дослідження різних типів нейромережної автоасоціативної пам'яті спрямовано на виявлення діапазонів параметрів, при яких зазначені недоліки проявляються з малою імовірністю, а достоїнства виражені в максимальному ступені. Увагу приділено мережам з парними зв'язками типу Hopfield, Willshaw, Potts і роботі з бінарними розрідженими векторами (векторами з кількістю одиничних компонентів, яке є малим у порівнянні з кількістю їх нульових компонентів), так як тільки для таких векторів вдається запам'ятати з можливістю відновлення велику кількість векторів. Крім функції автоасоціативної пам'яті, для цих мереж також обговорюється функція узагальнення. Обговорено неповнозв'язкові мережі. Крім того, розглянуто автоасоціативну пам'ять в нейронних мережах зі зв'язками вищого порядку - тобто зі зв'язками не між парами, а між великою кількістю нейронів. Розглянуто також автоасоціативна пам'ять в нейронних мережах зі структурою двудольного графа, де одна множина нейронів надає вектори, які запам'ятовуються, а інша - лінійні обмеження, яким вони підкорюються. Ці мережі виконують функцію автоасоціативної пам'яті також для небінарних даних, які відповідають заданій моделі обмежень.

Несправність робочої гальмівної системи колісного транспортного засобу (КТЗ) суттєво впливає на безпеку дорожнього руху, особливо під час експлуатації багатовісних транспортних засобів із великими масами. Одним із шляхів підвищення рівня безпеки дорожнього руху багатовісних ТЗ під час їх гальмування із застосуванням запасної (аварійної) гальмівної системи є впровадження автоматизованих адаптивних гальмівних систем у конструкцію гальмівного приводу транспортних засобів. Визначення меж використання системи адаптивного гальмування на ТЗ з багатьма осями в науково-технічній літературі майже не розкривається, тому питання використання такої системи на ТЗ з великою кількістю осей вимагає додаткових досліджень. Мета роботи - розробка імітаційної моделі адаптивного керування процесом гальмування багатовісного автомобіля з використанням запасної (аварійної) гальмівної системи з урахуванням моделювання динаміки приводу та мінливості властивостей зчеплення між шиною колеса автомобіля та поверхнею дорожнього покриття. Для досягнення цієї мети необхідно розробити імітаційну модель гальмівного привода в адаптивному режимі, реалізувати модель взаємодії шини з дорожнім покриттям, реалізувати модель динаміки гальмування багатовісного автомобіля у випадку несправності його робочої гальмівної системи. Запропонований ключовий критерій (Кr) для зміни перерізу дросельної заслінки в електропневматичних модуляторах тиску, які забезпечують адаптивний впуск або випуск повітря з відповідних гальмівних камер привода, під час моделювання, дозволив змоделювати роботу контурів привода в адаптивному режимі. Встановлено, що залежно від потенційних можливостей реалізації зчеплення міжшинами автомобільних коліс і дорожнім покриттям тиск в електропневматичному гальмівному приводі при його адаптивному регулюванні може бути збільшений не більше ніж на 0,04 МПа.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.3

Рубрики:

Напівпровідникові тріоди (кристалічні тріоди, транзистори)

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На даний час в науково-методичних рекомендаціях судово-експертних установ та в науково-технічній літературі відсутні універсальні методики щодо визначення параметрів гальмування вантажних багатовісних транспортних засобів, що не дає можливості використовувати типові підходи при складанні висновків автотехнічної експертизи. Мета роботи - показати можливість використаннея в практиці проведення автотехнічних експертиз, методики визначення уповільення багатовісного транспортного засобу на основі реалізованих зчеплень шин його коліс та координат положення його центру тяжіння. Прийняті в роботі підходи до вирішення поставленої мети базуються на теоретичних основах гальмування багатовісних транспортних засобів, наукових положень пружних деформацій пневматичних шин автомобільних коліс, геометричних та вагових параметрах колісного транспортного засобу. Визначено рівняння, які дозволяють розрахувати значення коефіцієнта гальмування багатовісних транспортних засобів на основі координат положення його центру тяжіння, реалізованих зчеплень між шинами автомобільних коліс та поверхнею дорожнього покриття, а також розподілення навантаження між відповідними передніми і задніми вісями багатовісного транспортного засобу. Визначено рівняння, які дозволяють розрахувати положення координати центру тяжіння багатовісного колісного транспортного засобу щодо його передніх і задніх осей. Результати проведеної роботи дають загальне уявлення про вплив геометричних та вагових параметрів багатовісного транспортного засобу на ефективність його гальмування, в тому числі й при виході з ладу елементів його гальмового керування. Отримані результати можуть бути рекомендовані експертам-автотехнікам при визначені технічної можливості уникнення дорожньо-транспортної події в умовах виникнення несправностей в гальмовому керуванні транспортного засобу керування. Отримані результати можуть бути рекомендовані експертам-автотехнікам при визначені технічної можливості уникнення дорожньо-транспортної події в умовах виникнення несправностей в гальмовому керуванні транспортного засобу.

На даний час в науково-методичних рекомендаціях судово-експертних установ та в науково-технічній літературі відсутні універсальні методики щодо визначення параметрів гальмування вантажних багатовісних транспортних засобів, які мають колеса з подвійним ошинуванням, що впливає на результати складання висновків автотехнічної експертизи. Відсутність універсальних методик обумовлена складністю визначення дійсних гальмових, сил особливо при взаємодії шин здвоєних коліс з поверхнею дорожнього покриття. Мета роботи - обгрунтування методу визначення середньої крутильної жорсткості шин здвоєного автомобільного колеса при його взаємодії з поверхнею дорожнього покриття. Прийняті в роботі підходи для досягнення поставленої мети базуються натеоретичних основах деформування пружних елементів, які розташовані паралельно один одному. Визначено рівняння, які дозволяють розрахувати величину середньої крутильної жорсткості шини для коліс, які мають подвійне, потрійне або четверне ошинування. Результати проведеного дослідження дають загальне уявлення про вплив тиску в шинах здвоєного колеса на величину його середньої крутильноїжорсткості. Отримані результати можуть бути рекомендовані експертам автотехнікам при складанні висновку експертизи або експертного дослідження, а також результати дослідження можу ть бути використані в навчальному процесі при підготовці фахівців галузі транспорт або механічної інженерії.