У результаті проведених світлооптичних, електронно-мікроскопічних, морфометричних досліджень та їх порівняльного аналізу визначено ступінь структурних змін у відділах нефрону під час клітинного зневоднення легкого, середнього та тяжкого ступенів. Морфологічні зміни в разі експериментального зневоднення організму виникають за 10 днів. Найбільш чутливими структурами до зневоднення є епітеліоцити проксимальних звивистих канальців і ниркових тілець. Збільшення ступеня зневоднення організму порушує будову та функціональну організацію ниркового епітелію. Зміни спостерігаються у гістоструктурах, починаючи з епітелію трубочок до ниркових тілець. В них зміни мають незворотній характер. Зневоднення організму важкого ступеня призводить до глибоких деструктивних змін компонентів нефрону. В цьому випадку встановлено атрофію ниркових тілець, суттєве зменшення їх площі, деструкцію всіх компонентів фільтраційного бар'єру. Деструкція тканин супроводжується порушенням функцій нирки, недостатністю процесів фільтрації та реабсорбції.

Досліджено причини та наслідки проблем евтрофікації Вармінсько-Мазурських озер однойменного Воєводства в Польщі та пошуку можливих шляхів її вирішення. Евтрофікація, також відома як гіпертрофіка, - це процес збагачення водойм поживними речовинами, особливо азотом і фосфором, що призводить до росту водоростей і водних рослин, наслідком чого є недостатнє постачання кисню і погіршення якості води. Проблема евтрофікації впливає й на локальні ландшафтні зміни, оскільки вона тісно пов'язана з процесом терестриалізації, що прослідковується на території Вармінсько-Мазурського воєводства. Мета роботи - пошук взаємозв'язку між процесами евтрофікації, спричиненими ними екологічними проблемами, пошук потенційних рішень для вирішення проблеми. Робота базувалася на польових спостереженнях, на результатах досліджень за спеціальною програмою "очищення озер" у Щитному. Щоб побачити структурні зміни озер внаслідок процесу терестріалізації, було порівняно їхній сучасний стан зі старими фотографіями місцевості та виявлено видимі зміни берегової лінії, яка заросла переважно очеретами та тифами, а також колишні пляжі, які були замінені рослинним світом. Проект "очищення озер" тривав 3 роки (з 2010 по 2013 рр.) і полягав у введенні 71 тонни поліалюмінієвого коагулянта під наглядом вчених. Зроблено висновок, що зміни водних об'єктів у Вармінсько-Мазурському воєводстві тісно пов'язані з процесом евтрофікації. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на пошуку різноманітних речовин, які можна використовувати для пом'якшення та усунення процесу евтрофікації без побічних ефектів, як для навколишнього середовища, так і для людей.