Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-75 + Р415.12-3 + Р62-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби щитовидної залози

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Знання певних ключових моментів у клінічному перебігу діабетичної полінейропатії (ДП) в поєднанні із різноманітною коморбідністю дозволить ретельніше виявляти та комплексно лікувати захворювання на різних стадіях дебюту. Мета дослідження - дослідити та узагальнити особливості клінічної картини, електронейроміографічних (ЕНМГ) параметрів у пацієнтів із ДП при наявності коморбідної патології. Оглянуто 111 хворих з ДП, віком від 19 до 69 років. Пацієнтів розділено на дві групи: ДП внаслідок цукрового діабету (ЦД) I типу (група А; n = 61) та II типу (група В; n = 50). Відповідно до виявленої коморбідності виділено підгрупи: особи з ДП внаслідок ЦД I і II типу із однією патологією (підгрупа 1; n = 53) та із мультиморбідністю (дві та більше патологій) (підгрупа 2; n = 21). Контрольна група - 30 здорових, 37 пацієнтів із ДП без коморбідності. Обстеженим здійснено огляд неврологічного статусу, виконано лабораторні та інструментальні методи обстеження. В цілому з-поміж досліджуваних груп найнижчою швидкість проведення збудження по рухових волокнах була у n. abductor hallucis, n. tibialis зліва, n. extensor digitorum brevis, n. peroneus зліва та справа, по сенсорних волокнах - n. peroneus superficialis зліва та справа, n. suralis зліва та справа. Такі зміни відображають першочергово ураження дистальних відділів кінцівок, що клінічно виглядає як дистальна симетрична ДП. Переважав аксонально-демієлінізуючий тип ураження нервових волокон. Висновки: коморбідна патологія, навіть при наявності однієї патології, сприяє прогресуванню ДП та погіршенню її клінічної картини, ЕНМГ показників, незважаючи на незначну тривалість ЦД та рівень HbA1c.