Розглянуто основні наукові підходи до трактування категорії "інфраструктура". Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень цього терміна та з урахуванням одержаних результатів запропоновано авторське тлумачення суті категорії "інфраструктура". Розглянуто її суть через використання таких підходів: системний, галузевий (секторальний), інституціональний, функціональний.

Проведен анализ действующей системы страхования вкладов в США и идентифицированы цели, задачи и основные черты ее функционирования. Определены исторические особенности создания и построения такой системы, ее развитие в посткризисный период восстановления мировых финансовых рынков. Исследованы также новые инструменты, которые были разработаны и внедрены в работу Финансовой корпорации страхования депозитов как институционального органа управления системой страхования вкладов в США, к числу которых следует отнести, прежде всего, внедрение процедуры упорядоченной ликвидации неплатежеспособных банков. Изучены современные механизмы противодействия кризисным явлениям в рамках национальных банковских систем для предотвращения возникновения неплатежеспособных банков, которые эффективно используются в США соответствующими государственными органами власти в сфере регулирования развития рынков финансовых услуг.

Визначено сутність системного підходу через синтез категорій "система" та "підхід"; переваги використання системного підходу. Проведено аналіз механізму застосування системного підходу через ідентифікацію його принципів (цілісності, структурності, ієрархічності, взаємодії, превалювання цілого над частинами), мети, функцій (пізнавальна, описова, збагачувальна, прогностична, системоформуюча), методів (спостереження, групування, абстрагування, порівняння, системний аналіз, системний синтез) та компонентів (системно-компонентний; системно-структурний; системно-цільовий; системно-функціональний; системно-ресурсний; системно-історичний; системно-інтеграційний; системно-комунікаційний).

Описано методологічні засади використання турбулентного підходу в економічному дослідженні. Зокрема, конкретизована сутність зазначеного підходу, ідентифіковано основні складові методологічного концепту його застосування до пізнання економічних систем різної природи, що реалізовано через визначення принципів (об'єктивності, взаємодії та взаємообумовленості, динамічності, суб'єктності, системності), функцій (пізнавальна, описова, результуюча) та методів (спостереження, вимірювання, аналіз, порівняння, моделювання) цього підходу, обгрунтовано їх зміст та важливість у контексті його застосування.

Обгрунтовано суть турбулентного підходу та визначено особливості його застосування до пізнання економічних систем. Зокрема, деталізовано концептуальні підходи до ідентифікації турбулентності як окремого явища. Також описано схему впливу турбулентності на розвиток систем різної природи, ідентифіковано чинники формування турбулентних процесів. Турбулентний підхід запропоновано розглядати як алгоритм вивчення систем різної природи, суть якого полягає у пізнанні таких систем, що функціонують за непередбачуваних, хаотичних і мінливих умов, які загрожують їх стійкості та призводять до виникнення високого рівня ентропії в їх межах.

Обгрунтовано сутність інформаційного суспільства, проаналізовано різні наукові концепції щодо його трактування. Також визначені основні характерні риси такого суспільства, до яких віднесено такі: збільшення ролі інформації у житті суспільства, зростання обсягів інформації, формування глобального інформаційного простору, розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), підвищення ролі освіти, науки та знання у суспільстві, зростання частки інформаційних продуктів та послуг у ВВП.

Обгрунтовано суть інформаційної економіки як складової частини розвитку сучасного суспільства. Увагу приділено визначенню й опису основних дескрипторів цього типу економіки. Розглянуто вплив інформаційних технологій на зміну сучасного стану світової економіки, з'ясовано особливості впливу таких технологій на процеси виробництва та збуту товарів і послуг.

Визначено важливість розробки та впровадження механізму формування довіри на ринку фінансових послуг для подальшого розвитку такого ринку. Описано основні елементи такого механізму, зв'язки між ними та визначається їх сутність і роль у процесі розбудови такого ринку. У межах механізму ідентифіковано його мету, принципи, функції, блоки забезпечення, методи та інструменти. Зазначено, що механізм повинен діяти з метою отримання конкретних результатів, види яких визначено.