Мета роботи - вивчити динаміку внутрішньоклітинного вмісту F-актину, фагоцитозу і макропіноцитозу нейтрофілів у хворих на сімейну середземноморську лихоманку (ССЛ) для визначення молекулярно-клітинних механізмів періодичної активації. Нейтрофіли цільної крові 37 хворих на ССЛ поза нападом і 20 нормальних донорів (НД) активували хемоатрактантним пептидом N-форміл-Мет-Лей-Фен (fМLР), форболміристатацетатом (РМА) або ліполісахаридом (LPS). Вміст клітинного F-актину, фагоцитоз і макропіноцитоз визначено за допомогою методу проточної цитофлуориметрії. Амплітуду і період осциляції F-актину вираховували з кривих, одержаних за допомогою методу математичної обробки даних, із допущенням, що F-актин гармонійно осцилює навколо фіксованої точки. Вміст F-актину у нестимульованих нейтрофілах виявився достовірно вищим у хворих на ССЛ. fMLP-, але не РМА- або LPS-стимульовані і попередньо оброблені колхіцином нейтрофіли характеризувалися різними динамічними змінами вмісту F-актину з подовженим періодом його осциляції у разі ССЛ. За повторної дії fMLP нейтрофіли хворих на ССЛ не індукували десенсибілізацію хемоатрактантних рецепторів, однак у НД десенсибілізація розвивалася із значним зменшенням амплітуди і періоду осциляції клітинного F-актину. У хворих на ССЛ виявлено істотне зростання амплітуди і періоду осциляції фагоцитарної активності, але не макропіноцитозу нейтрофілів. Висновки: порушення динамічних змін фагоцитозу, макропіноцитозу і цитоскелета, які регулюють програми активації і дезактивації нейтрофілів за умов безперервної дії хемоатрактантів, може бути потенційним патогенетичним механізмом аберантної резолюції запалення у разі ССЛ.