Вивчено взаємний вплив електронної і коливальної релаксацій ексимерних молекул. Обговорюється прояв цієї кінетичної кореляції під час вимірювання кінетичних параметрів. Досліджено явища відхилення коливальних розподілів від больцманівського типу, кінетику імпульсної люмінесценції, динаміку наносекундного відновлення коефіцієнта підсилення світла в імпульсному лазері, вплив коливальної релаксації на константи швидкості гасіння люмінесценції.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.24

Рубрики:

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У межах класичної електродинаміки та квантової оптики знайдено формули для обчислення інтенсивностей резонансного спонтанного електричного дипольного випромінювання, які враховують неоднорідне поглинання світла. За допомогою цих формул вивчено фізичні засади мікрометрового оптичного сенсора, що працює на модах галереї, яка шепоче (МГШ). Досліджено роль експонентно спадаючого зовнішнього поля МГШ.

Вперше створено метод одержання латексів "ядро-оболонка" шляхом ініціювання полімеризації мономерів оболонки з поверхні полімеру ядра за рахунок розкладу -О:О- груп поліпероксиду, локалізованого на поверхні полімеру ядра.

Розглянуто базову енергію електронної підсистеми конденсованого середовища кристалічного типу за допомогою методів квантової теорії поля. Розгляд проводився для одноатомних конденсатів, як найбільш простих з погляду квантового опису об'єктів. Зокрема, оцінки проводилися для бору, і враховувалася тільки електронна підсистема. Одержано точне значення внутрішньої енергії кристала як функції від температури, причому ця залежність цілком визначається фактором Фермі - Дірака. Внутрішня енергія, як функція від цього фактора, має досить простий (параболічний) вигляд. Показано, що матричні елементи, що входять у коефіцієнти цієї залежності, розподіляються на дві групи: центрально-симетричні й анізотропні. Центрально-симетричні матричні елементи визначають ізотропні взаємодії, характерні для рідин. Анізотропні матричні елементи визначають взаємодії, характерні для кристалів. Показано, що конкуренція між ними призводить до фазових переходів. Проаналізовано можливості аналітичних оцінок внеску електронної підсистеми в температури фазових переходів рідина - газ і кристал - рідина.

Для моделювання електрокінетичних процесів у слабопровідних діелектричних середовищах широко використовують модель неідеального діелектрика Тейлора-Мелчера, хоча умови її застосування невідомі. Для визначення цих умов знайдено розподіл електричного потенціалу всередині і зовні діелектричної кулі в електричному полі у припущенні, що куля і зовнішнє середовище є поганими провідниками струму, а також із врахуванням електричних і дифузійних поверхневих струмів та розпаду поверхневого заряду. Раніше будь-яка характеристика електричного поля діелектричної кулі, зокрема, реальна частина фактора Клаузіуса-Моссотті, знайдена для поля сталого струму, як правило, вважалася однозначною функцією двох параметрів, а саме, провідностей кулі та зовнішнього середовища. У нас ця величина залежить від більшої кількості параметрів і, у випадку сталого струму, може змінюватися від значення, визначеного для ідеального діелектрика, до значення ідеально провідника, навіть для частинки гарного ізолятора. Використовуючи пропоновану теорію, різноманітні експериментальні результати щодо електрогідродинамічної циркуляції рідини та діелектрофорезу мікрочастинок у діелектричних краплях пояснюємо вперше або по-новому. Частоти інверсії та перегину діелектрофорезу визначено з урахуванням затухання поверхневого заряду. Вперше передбачено залежність ефективної провідності кулі від кутового розподілу поля.