Ключ. слова: MCF-7 human breast carcinoma cells, transforming growth factor beta, type I and II receptors, doxorubicin resistance, X-radiation
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: MCF-7 human breast carcinoma cells, transforming growth factor beta, doxorubicin resistance, X-radiation
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы: изучить влияние рентгеновского облучения на экспрессию белков Bax, Bad и Bcl-2 в клетках линии MCF-7 карциномы молочной железы человека, чувствительных (MCF-7(wt)) и резистентных (MCF-7(DOX/R)) к доксорубицину; определить степень повреждения ДНК, вызванного рентгеновским облучением, для того чтобы попытаться ответить на вопрос, ответственны ли изменения в экспрессии этих белков и ДНК-репарационная способность за развитие устойчивости к лекарственному средству и измененной радиорезистентности линии MCF-7(DOX/R). Экспрессию белков Bax, Bad и Bcl-2 определяли, используя Вестерн-блот анализ. Метод ДНК-комет был использован для анализа индуцированных радиацией повреждений ДНК и их репарации. Результаты: установлено повышение уровня экспрессии проапоптических белков Bax и Bad в клетках линии MCF-7(wt) под влиянием рентгеновского облучения, тогда как в клетках линии MCF-7(DOX/R) уровень экспрессии этих белков после такого облучения изменялся незначительно. Установлено, что в клетках MCF-7(DOX/R) экспрессируется изоформа белка Bcl-2, которая отличается от таковой в клетках MCF-7(wt). В клетках линии MCF-7(DOX/R) обнаружена сниженная степень индуцированных радиацией повреждений ДНК и повышенная способность к репарации ДНК. Результаты исследования указывают на то, что сниженная реакция на проапоптические стимулы и повышенная способность к репарации ДНК в клетках линии MCF-7(DOX/R) может способствовать развитию устойчивости этих клеток к воздействию рентгеновского облучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета огляду - розгляд застосування унікального біополімеру хітозану в практичній медицині, особливо для інженерії кісткової тканини. Основне місце в статті відведено синтезу та властивостям інноваційних біоматеріалів на основі хітозану, таким як CaP-хітозан (CS-CP)-композити і хітозан-альгінатні (CS-AG)-скаффолди. Висвітлено фізико-хімічні властивості, спектральні характеристики та хімічні модифікації молекули хітозану. Одержані хітозан-апатитні композитні матеріали було проаналізовано з використанням методу рентгенівської дифракції для аналізу кристалічної природи їх структур. Виявлено, що додавання хітозану до композитного матеріалу призводить до зниження кристалічності вихідного апатиту. Крім того, акцентовано увагу на антибактеріальні властивості хітозану, використанні наночастинок хітозану для одержання нановолокон і створенні системи контрольованої доставки ліків.

The contents of the textbook correspond with curriculum for the general practitioner training in connection to the general surgery main topics, that is approved by the Ministry of Health of Ukraine. The textbook contains the main terminological, diagnostic and medical principles of providing medical care to patients with main, socialy significant surgical diseases, along with the questions of surgical care organization, examination and supervision of surgical patients.

Узагальнено дані сучасних наукових досліджень про будову біосенсорів, їх класифікацію та використання у різних галузях практичної діяльності людини. Охарактеризовано різновиди біосенсорів залежно від типу біорецептора і фізико-хімічного перетворювача у їх складі. Розглянуто особливості будови біосенсорів на основі ферментів, клітин, клітинних органел, тканин, нуклеїнових кислот, антитіл, аптамерів. Описано принципи функціонування оптичних, акустичних, калориметричних, п'єзоелектричних, електрохімічних біосенсорів. Узагальнено дані про конструювання біосенсорів нового покоління. Проведено порівняння ефективності різних методів іммобілізації біорецепторів. Охарактеризовано фізичні (фізична адсорбція, включення у матрицю, інкапсулювання) та хімічні (ковалентне зв'язування, перехресні міжмолекулярні взаємодії) методи іммобілізації біорецепторів. Розглянуто способи покращання електрохімічних властивостей біосенсорів шляхом включення до їх складу вуглецевих наноматеріалів (нанотрубки, графен, оксид графену) та наночастинок металів. Наведено приклади застосування біосенсорів для оцінки якості харчових продуктів і питної води, контролю технологічних процесів у різних галузях промисловості, визначення рівня забруднення довкілля токсичними сполуками, моніторингу показників стану здоров'я людини, виявлення мікроорганізмів та їх токсинів, що можуть бути використані як біологічна збря та ін. Обговорено подальші перспективи розвитку біосенсорних технологій.