The paper deals with an investigation and modeling of the inner mechanisms of human-human dialogue, with the final goal to construct an artificial humanlike dialogue agent. An ontological basis of human dialogue interaction, underlying follow-up reasoning, is obtained on the basis of analysis of human-human dialogues and illustrated by one of Plato’s dialogue, Protagoras. The paper proposes two models directed to explain some inner mechanisms of human-human dialogue. Both models are synthesized forthe case of one type of human-human dialogues, called erotetic dialogue. The model of the structure of dialogue transaction is created in the context of a declarative knowledge representation, based on Language of Ternary Description. The model for the cognitive cycle of dialogue interaction is in fact a development of Neisser’s cyclical model of perception.

Увагу приділено дослідженню та моделюванню внутрішніх механізмів діалогу між людьми з метою розробки штучного людиноподібного діалогового агента. Онтологічний базис діалогової взаємодії між людьми, на якому базуються дослідження, одержано шляхом аналізу діалогів між людьми і ілюструється одним з Платонівських діалогів під назвою Протагор. Запропоновано дві моделі, які пояснюють внутрішні механізми діалогу між людьми. З'ясовано, що обидві моделі синтезовані для винятку одного типу діалогу між людьми під назвою еротетичний діалог. Модель структури діалогової трансакції синтезовано у контексті представлення декларативних знань за допомогою Мови Тернарного Опису. Модель когнітивного циклу діалогової взаємодії є розвитком циклічної моделі перцепції Найсера.

Working with databases and forming queries to retrieve data requires knowledge of the stored data structure and access mechanisms. This can be a problem for unprofessional users. Means are to be developed to simplify this process, make it similar to the natural language use. In this article a domain-independent dialog-based problem solver is considered as one of such means.

Робота з базами даних і формування запитів на отримання даних потребують знань про структуру даних, що зберігаються, та про механізми доступу. Це може бути проблемою для непрофесіоналів. Потрібно розробити засоби для спрощення цього процесу, зробити його подібним до використання природної мови. Як один з таких засобів розглянуто проблемно-незалежний, що вирішує проблеми на основі діалогу.