Індекс рубрикатора НБУВ: В375.143 + В372.312

Рубрики:

Кристалізація рідин. Ріст кристалів з рідин

Вакансії і домішки

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати георадарних досліджень острівних льодовиків. Мета досліджень - випробувати придатність георадара VIY-3 300 для роботи за умов Антарктики та перевірити інформативність застосування даної апаратури для дослідження льодовиків. Результати георадарних досліджень льодовика на острові Галіндез порівняно з результатами відеоімпульсного радіолокаційного методу (результати 1998 р.), вертикального електрорезонансного зондування (2004 р.) та з даними метеорологічних досліджень (2014 - 2017). Застосовувався метод сталого розносу між антенами георадара; центральна частота антени: 300 МГц. Записано профіля вздовж 2 льодовиків на острові Вінтер, 2 льодовиків на острові Скуа та одного льодовика на острові Галіндез. Зареєстровано аномалії проінтерпретовані як шаруватість льоду, підошва льодовика, тріщинуватість, пустоти, місця підвищеної вологості та потенційні водні канали. Для точної характеристики неоднорідностей та для прогнозу їх подальшого розвитку, треба робити подальший георадарний моніторинг льодовиків. Висновки: георадар VIY-3 300 цілком придатний для роботи за умов Антарктики та на записаних профілях є інформація про неоднорідності в льодовиках до глибини 27,5 метрів. Апаратура легко транспортабельна та польові дослідження на згаданих острівних льодовиках можуть проводитись однією людиною. Швидкість роботи складає 300 метрів за 20 хв у разі дослідження нової ділянки та 600 метрів за 30 хв під час моніторингових досліджень за наміченою траєкторією.

Наведено результати георадарних досліджень льодовиків на островах Галіндез (-64.24716W; -65.24992S), Вінтер (-64.25954W; -65.24944S) та Скуа (-64.26530W; -65.25309S) (архіпелаг Вільгельма, Антарктика). Мета досліджень - виявлення шаруватої будови льодовиків, моніторинг внутрішніх неоднорідностей (тріщини, внутрішні канали та пустоти) та вимірювання товщини льоду. Дослідження льодовиків проводилось за допомогою георадарів VIY3-300 (300 МГц) та Zond 12-e (75 МГц). Георадар VIY3-300 представляє собою екрановану антену, яка призначена для роботи в контакті з поверхнею. Дипольна антена Zond 12-e призначена для роботи без контакту з поверхнею. Моніторингові дослідження внутрішньої будови здійснювались за допомогою георадара VIY3-300, а Zond 12-e переважно використовувався для виявлення границі між льодом та гірською породою. Моніторинг проводиться на одному льодовику на о. Галіндез, двох льодовиках на о. Вінтер та на двох льодовиках на о. Скуа. Моніторинг за допомогою георадара VIY3-300 проводиться кожного місяця на о. Галіндез з квітня 2017. Чотири рази проводилась зйомка на о. Вінтер: травень 2017, січень, травень та жовтень 2018. Чотири рази записано профілі на о. Скуа: травень та вересень 2017, січень - лютий та жовтень 2018. Моніторингові профіля записуються за однаковою траекторією (згідно координат GPS приймача) кожного разу. Для більш докладних досліджень протягом лютого - березня 2018 ділянки островів з льодовим покривом було пройдено сіткою профілів з відстанню 25 метрів між ними. В льодовиках виявлено від 3 до 8 лінійних відбиттів, спостерігаються сезонні аномалії в структурі, неоднорідності спостерігаються ближче до краю льодовиків та максимально виявлена потужність льоду складає 35 м на о. Галіндез. Сезонні аномалії краще спостерігались у листопаді - січні 2017 - 2018, аніж протягом листопада - січня 2018 - 2019. Відбиття від границі лід-гірська порода краще видно на результатах з Zond 12-e, але шаруватість та внутрішня структура краще відображаються на даних з VIY3-300. Рекомендовано робити подальший моніторинг льодовиків на островах Галіндез, Вінтер та Скуа, щоб відслідкувати та передбачити їх подальші зміни. Продовження цих наукових спостережень є важливим, тому що зміни малих покривних льодовиків Західної Антарктики є індикаторами глобального потепління.

Побудовано фізичну модель імпульсного торцевого ущільнення як системи автоматичного регулювання торцового зазору та протікання. Вивчено вплив параметрів імпульсного ущільнення на його статичні характеристики. Проведений аналіз статичних характеристик надав можливість виявити вплив конструктивних параметрів імпульсного ущільнення на величину торцового зазору та витоків ущільнюваної рідини. Зроблено висновки про вплив коефіцієнта навантаження та зусилля попереднього стиснення пружин на статичні характеристики імпульсного ущільнення. Статичний розрахунок надає можливість визначити коефіцієнт гідростатичної жорсткості, умови статичної стійкості, діапазон допустимих ущільнюваних тисків. Визначено фактори, що впливають на динамічні характеристики ущільнення. Проведено оцінку розмірних значень амплітуд вимушених осьових коливань кільця на будь-якій частоті обертання. Отримано вирази амплітудних і фазових частотних характеристик, що надають можливість виявити небезпечні області частот обертання та підібрати параметри ущільнення так, щоб амплітуди вимушених осьових коливань кільця не виходили за межі динамічної стійкості. Виявлено, що область стійкості розширюється за рахунок зменшення обсягу камер і зменшення коефіцієнта гидростатичної жорсткості. Запропоновано методику аналітичного розрахунку імпульсних торцових ущільнень, що надає можливість розраховувати геометрію ущільнення на етапі його проектування. Наведено приклад інженерного розрахунку імпульсного торцового ущільнення, а також конструкцію вузла ущільнення, спроектованого за запропонованою методикою.

Наведено результати георадарних досліджень льодовиків на антарктичних островах. Малі льодовики на островах західного узбережжя Антарктичного півострова досліджували рідко. Товщина льоду - важливий параметр для розрахунку об'єму льодовиків та відповідно, їх впливу на рівень Світового океану. Вивчення будови льоду дають можливість вилучити інформацію про минулі кліматичні епохи та зрозуміти гляціогеологічну історію регіону. Однак сучасна база даних Global Terrestrial Network for Glaciers не містить інформації про товщину та внутрішню структуру розглянутих у статті льодових шапок. Мета дослідження - вивчення товщини льоду і його внутрішньої будови на антарктичних островах Плено, Пітерманн, Бус, Бaрселот, Стего і Елізабетінзель, отримання інформації про загальну будову покривних шапок і товщину льоду. Цю територію описано лише на рівні оглядових досліджень на межі XIX - ХХ ст. Для запису даних застосовано наземний георадар (GPR) VIY 3-300 (300 МГц). Оброблені профілі GPR відображають до 14 шарів (о-в Плено) всередині крижаних шапок. Наявні внутрішні тріщини, зони концентрації вологи і каверн. Побудовано карти товщин льоду для кожного острова. Товщина льоду на островах Даннеброг (група островів), Бус і частині о-ва Плено становить більш як 27 м, тому рекомендовано використовувати антени з частотою, меншою за 300 МГц для більш глибокого і детального дослідження на цих островах. На острівних льодовиках є тріщини біля поверхні, тому для майбутніх досліджень рекомендовано використовувати спеціальне обладнання (мотузки, шоломи, льодоруби, кішки і т. ін.) для вирішення надзвичайних ситуацій. Вказано місця для найзручнішої висадки на островах.