Розглянуто питання прогнозування теплового режиму свердловини для підрахунку параметрів буріння. Проаналізовано дослідження та публікації та відзначено, що не дивлячись на те, що на необхідність такого прогнозу вказується, рекомендації, щодо методики виконання в літературі відсутні. Запропоновано виконувати такий прогноз із використанням багатофакторного регресійного аналізу, використовуючи результати вимірів температури, які виконують під час геофізичних досліджень свердловини відразу після закінчення буріння. Наведено приклад запропонованої використання. На підставі математико-статистичного аналізу одержаних результатів підтверджено, що температурний режим залежить не тільки від глибини, планового положення, але і від часу експлуатації родовища.

Мета дослідження - експериментальне визначення точності вимірювання порівняно коротких віддалей, характерних для виконання вишукувальних, розпланувальних і розмічувальних інженерно-геодезичних робіт, GNSS-приймачем за різних умов спостережень, під час використання RTN-технології на передгірській території Прикарпаття. Для дослідження точності вимірювання коротких віддалей виконано 7 експериментів, які відрізнялись взаємним розміщенням перманентних станцій і фізико-географічними умовами місцевості. Для мінімізації випадкових похибок і збільшення достовірності отриманих результатів дослід у м. Івано-Франківськ виконувався на закладеному базисі, який надає можливість примусове центрування приладів. Особливістю цього базису є те, що він розташований безпосередньо близько від перманентної станції (10 км) на відкритій місцевості. Цей фактор практично компенсує систематичні складові похибок у результатах відносних вимірів. Спостереження проводились у RTN-режимі з приймачем, налаштованим на прийом диференційних поправок від мережі System Solutions. За результатами цих досліджень отримано точність визначення віддалей залежно від взаємного розміщення пунктів мережі System Solutions; проаналізовано можливість під'єднання та отримання фіксованого розв'язку в режимі RTN залежно від зон покриття; на основі перевірки гіпотези про рівність генеральних дисперсій двох нормально розподілених сукупностей знайдено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків під час побудови ліній довжиною до 200 м. Встановлено, що точність визначення побудованих векторів (ліній) GNSS-приймачем за різних умов спостережень завжди є вищою за точність визначення координат тим самим приладом; розроблено методику досліджень базисів для різних умов спостережень; встановлено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків для забезпечення заданої точності результатів; визначено середню квадратичну похибку вимірювання довжин ліній залежно від взаємного розміщення перманентних станцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц83

Рубрики:

Військова геодезія, топографія, картографія

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ