Мета роботи - дослідити активність TLS ДНК-полімераз beta і lambda людини на ДНК-дуплексах, які містять 5-формілуридин (5-foU) та імітують інтермедіати реплікації лідируючого ланцюга геномної ДНК, а також вплив на неї реплікативних факторів hRPA і hPCNA. Використано методи: "затримка в гелі", ферментативну кінетику. Вивчено здатність ДНК-полімераз beta і lambda активувати синтез ДНК через 5-foU. Визначено кінетичні характеристики цього процесу за відсутності та присутності білкових факторів hRPA і hPCNA. Показано, що обидва ферменти можуть вести TLS на використаних ДНК-субстратах незалежно від умов реакції, однак ДНК-полімераза lambda виявилася точнішим ферментом; hRPA стимулює ефективність немутагенного TLS, каталізованого ДНК-полімеразою lambda, безпосередньо за вбудовування нуклеотиду навпроти 5-foU і не діє на ефективність цього процесу у тому разі, коли пошкодження зсунуте в дуплексну частину ДНК; hPCNA не впливає на ефективність TLS, каталізованого обома ферментами.

Розглянуто питання організації опорної мережі backhaul з використанням технології LTE. Проаналізовано транспортні backhaul з'єднання для різних сегментів мережі. Запропоновано модель backhaul мережі з використанням технології багатопротокольної комутації за допомогою міток для формування транспортної основи існуючих мереж. Проведено оцінку пропускної здатності та транспортної продуктивності мережі.

Нуклеосомна корова частка, НКЧ, являє собою зручну модельну систему для вивчення ключових ДНК-залежних процесів, оскільки є елементарною одиницею структури хроматину. Саме тому основним завданням представленого дослідження було створення універсального методу збірки нуклеосом. Для реконструкції НКЧ використовуються очищені гістони і ДНК-структури з певними послідовностями, що забезпечують чітке позиціонування ДНК відносно октамера гістонів. Це вимагає наявності способу контролю ефективності реконструкції НКЧ. Мета роботи - оптимізувати процедуру реконструкції НКЧ з очищених октамер гістонів і різних типів синтезованих модельних ДНК і запропонувати підхід для експрес-аналізу ефективності цього процесу. Під час дослідження здійснено діаліз, поділ в ПААГ, вимір флуоресценції з використанням барвника Eva-Green. Розроблено зручну процедуру складання НКЧ в слабо сольовому буфері зі змінним співвідношенням ДНК-гістони на першому етапі. Після визначення оптимального співвідношення реконструкція НКЧ може бути проведена за допомогою повільного градиентного діалізу. На цьому етапі ефективність процесу може бути оцінена безпосередньо в розчині з використанням барвника Eva-Green. Висновки: показано, що ефективність интеркаляції барвника в дуплекс ДНК в контексті нуклеосоми різко знижується. До основних переваг запропонованого підходу можна віднести швидкий аналіз суміші безпосередньо в розчині і можливість використання ДНК, що не містять будь-яких спеціальних міток.