Розглянуто основні аспекти побудови багатошарових фотолюмінесцентних носіїв інформації. Головними характеристиками реєструючого середовища визнано квантовий вихід та час релаксації люмінесценції. Характеристики органічних піразолінових барвників прийнято як такі, що відповідають вимогам. Запропоновано можливість подальшого покращання характеристик люмінесцентного матеріалу включенням молекул барвника до наноструктурної матриці цеоліту шляхом утворення суміші компонентів та додаткового лазерного відпалювання. Одержано експериментальні результати зі збільшення квантового рівня на 60 % та зменшення часу релаксації у 4 рази. Визначено методику використання одержаних матеріалів при нанесенні ідентифікаційних люмінесцентних елементів на поверхню оптичного диску.

A physicotechnical fundamental of the multilayer photoluminescent media development has been considered. The quantum yield and relaxation time of luminescence were found as most significant values of the recording material. Organic pyrazoline dyes were adopted due to their appropriable characteristics. Possibility of the further luminescent material parameters increase while performance dye molecules in the white nanostructured zeolite matrix by components mixing and laser annealing was proposed. Experimental results with 60 % of quantum yield gain and relaxation time quadruple decrease was obtained. Using the received materials in plotting the identification luminescent elements based on the optical disc cover procedure has been determined.

Зазначено, що розробка високоефективних сонячних елементів є актуальним напрямком як матеріалознавчої науки, так і фізики напівпровідників. Однією з найважливіших проблем, що потребують нагального вирішення, є значна невідповідність між спектром сонячного випромінювання і спектром поглинання фотоелемента. Запропоновано метод, що полягає в синтезі та нанесенні на поверхню фотоелемента люмінофорного шару, який функціонує як перетворювач електромагнітного випромінювання. Показано, що наноструктуроване піразолінове покриття здатне перетворювати падаюче сонячне випромінювання у вторинне оптичне випромінювання для оптимальної відповідності сонячного спектра та спектра поглинання фотоелемента. Результати експериментального дослідження показали широкі можливості у процесі створення такого типу покриття. Встановлено, що одержані наноструктуровані органічні композити характеризуються достатньою величиною спектрального зсуву (200 - 400 нм), що може варіюватися шляхом введення домішок у процесі синтезу люмінофору, високим квантовим виходом 80 % і є досить стабільними за умов довготривалого інтенсивного опромінення.

Проаналізовано проблеми довготермінового зберігання інформації. Запропоновано історичний огляд методів довготермінового зберігання інформації. Висвітлено фундаментальні проблеми, з якими стикаються як дослідники, так і приватні компанії, які працюють в області довготермінового зберігання даних. Показано шляхи подолання існуючих проблем довготермінового зберігання. Проаналізовано принципи роботи "швидкої" візуальної пам'яті, наведено її різновиди. Розглянуто можливість впровадження принципів "швидкої" пам'яті на оптичних носіях інформації.