На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена (ЗДГ) досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної структури у зоні її зчленування з Донецькою складчастою спорудою. З використанням структурно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль і системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена - Герцинському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками та з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряженими решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидо-складчастість (ПС) у межах ЗДГ. Наукова новизна. Вперше встановлено, що сукупність пластин і лусок тектонічних покривів і лінійна GC разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена та перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас із південного сходу - від Донецької складчастої споруди, на північний захід - на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним структурним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання осадових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований ПС зонами відкритих палеозойських структур - Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний - ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані Петрівсько-Новотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антикліналі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйнування рифтогенної структури в межах перехідної зони між ДДЗ і Донецькою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині ДДЗ вважається формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лугансько-Комишуваський район кулісної ПС, на півдні - Кальміус-Торецький район лускатих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного районування та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони.