Проведено генотипування за шістьма RAPD-праймерами і п'ятьма локусами мікросателітів тридцяти особин Lates niloticus (Linnaeus, 1758) з трьох нігерійських водойм. RAPD показав, що ефективне число алелей (АЕ) на рівні популяції на локус було в межах від 1,641 +- 0,066 до 1,645 +- 0,041, тоді як середнє число алелів (АН) у популяції дорівнює 2,000. Охарактеризовано генетичну внутрішньо- та міжпопуляційну різноманітність за п'ятьма мікросателітними локусами. Спостережена гетерозіготність (НО) перебувала в діапазоні від 0,317 +- 0,335 до 0,523 +- 0,315, тоді як очікувана гетерозіготність (ОН) перебувала в діапазоні від 0,414 +- 0,306 до 0,715 +- 0,097. Частка диференціації (FST) в межах популяції була 0,236. Загальний потік генів (Nm) між популяціями становить 0,806. Це дослідження встановило успішне використання RAPD і мікросателітів як інструментів для вивчення структури популяцій видів риб, особливо L. niloticus. Зроблено висновок, що L. niloticus в трьох нігерійських водоймах еволюціонує.

Оцінено генетичні ознаки риб з двох популяцій і порівняно патерни диференціації двох популяцій з метою виокремлення різних популяцій в можливі підвиди. Сорок екземплярів було зібрано з річки Нігер (Локоджа) і водосховища Аседжіре. ДНК, виділену з м'язової тканини за допомогою методу екстракції фенол-хлороформом з 20 зразків кожної популяції, піддано мікросателітному аналізу. В аналізі використовували 7 мікросателітних маркерів (Cga01, Cga02, Cga03, Cga05, Cga06, Cga09 і Cga10). Мікросателітний аналіз ДНК двох популяцій виявив суттєву диференціацію між двома популяціями, про що свідчать високі значення гетерозиготності, низький рівень інбридингу і невідповідність рівновазі Харді - Вайнберга. Мікросателітний аналіз показав високу потенційну можливість відокремленості цих популяцій в окремі підвиди.