Розглянуто основні клінічні вияви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у військових льотчиків. Зокрема, майже у половини обстежених відсутні клінічні вияви ГЕРХ, а за їх наявності - вужчий спектр симптомів, рідкісне їх поєднання, відсутність "нетипових" та екстрафагеальних виявів.

Представлено власні дані моніторингу pH стравоходу у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Виявлено деякі особливості виявів захворювання у льотчиків. Найбільш характерною особливістю моторної функції стравоходу та шлунка у досліджуваної категорії хворих була велика тривалість шлунково-стравохідних рефлюксів, а саме: збільшення їх кількості та тривалості (понад 5 хвилин). Найбільш тривалі епізоди рефлюксів відзначалися у горизонтальному положенні (частіше вночі) та після їди, що збігалося з уповільненням стравохідного кліренсу.