Розглянуто предмет і методи дослідження мікроекономіки. Викладено способи координації господарської діяльності людей. Висвітлено основні економічні проблеми суспільства. Проаналізовано особливості попиту та пропозиції, поведінки споживача, індивіда та підприємства. Розкрито зміст понять еластичності, рівноваги, квоти, дотації та податків, витрат виробництва, нецінового формування дефіциту, утилітаризму та корисності, олігополії, монополістичної конкуренції, ціни та споживання, середнього доходу, функції пропозиції фірм, прибутку на капітал, цінних паперів, курсової ціни, котировки. Запропоновано моделі можливого або бюджетного обмеження, а також табличну модель поведінки клієнта страхової компанії.

Рассмотрены предмет и методы исследования микроэкономики. Изложены способы координации хозяйственной деятельности людей. Освещены основные экономические проблемы общества. Проанализированы особенности спроса и предложения, поведения потребителя, индивида и предприятия. Раскрыто содержание понятий эластичности, равновесия, квоты, дотации и налогов, равновесия потребителя, затрат производства, неценового формирования дефицита, унитаризма и полезности, олигополии, монополистической конкуренции, цены и потребления, среднего дохода, функции предложения фирм, прибыли на капитал, ценных бумаг, курсовой цены, котировки. Предложены модели возможного или бюджетного ограничения, а также табличная модель поведения клиента страховой компании.

Проаналізовано результати та наведено дані динаміки окремих показників фізичного стану хлопців віком 12 - 13 років у кінці навчального року (6 клас) і після літніх канікул (7 клас). Підкреслено важливість, що тривалість зниженого рухового режиму, гіподинамія впливають на розвиток дезадаптаційних процесів в організмі учнів і вимагає після канікул поступового "втягування" організму дітей у систематичні заняття фізичними вправами, що обумовлює розробку періодизації фізичної підготовки протягом навчального року.

Запропоновано методи побудови міжгалузевої шахівниці невизначеності. З використанням реальних баз даних розраховано волатильності коефіцієнтів прямих витрат і потоки невизначеності між галузями. Розглянуто застосування цієї шахівниці для аналізу загальної рівноваги, фіскального ризику, стійкості національної економіки, підприємництва.

Висвітлено проблеми розвитку та управління змінами державних фінансів України в умовах їх реформування. Розглянуто механізми забезпечення стійкості державних фінансів і підтримки економічного зростання, розвиток національного фінансового сектору в умовах євроінтеграції, удосконалення адміністрування податків та зборів унаслідок реформування податкової системи, підвищення рівня транспарентності фінансів держпідприємств і впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності. Наголошено на гарантуванні економічної безпеки державних фінансів в умовах глобальних і внутрішніх викликів і загроз.

Розкрито нагальні проблеми фінансового управління в контексті світових тенденцій і розвитку національної економіки. Розглянуто напрями постіндустріальної фінансової глобалізації, посилення ризиків за умов інтернаціоналізації, досвід застосування фіскальних правил у межах ЄС. Висвітлено напрями використання фінансово-кредитного інструментарію міжнародних інституцій, діяльність державних банків, спрямовану на сприяння розвитку реального сектору. Наголос зроблено на науково-методичних засадах порівняльного аналізу системи показників досліджень і розробок (ДіР) в Україні та за кордоном, теоретико-методологічних підходах до нормування науково-дослідної праці. Окрему увагу приділено удосконаленню складання фінансової та нефінансової звітності в контексті наближення національного законодавства до вимог ЄС.

Розроблено методику та досліджено результати розрахунку навантаження прямих і непрямих обсягів викидів на кінцевий попит за матеріалами агрегованої схеми витрати-випуск України. Досліджено загальне навантаження викидів двоокису вуглецю, окису азоту, метану на кінцеве використання трьох укрупнених видів економічної діяльності економіки України у 2017 р. Найбільшим забруднювачем є вторинний сектор (промисловість), частка якого в загальному навантаженні викидів складає близько 50 % за викидами двоокису вуглецю, окису азоту та метану. Друге місце за обсягами викидів посідає третинний сектор (сфера послуг). Протягом 2013 - 2017 рр. спостерігається тенденція зменшення навантаження викидів на кінцевий попит досліджуваних секторів, особливо в проміжку 2013 - 2014 рр. Розроблено та реалізовано сценарій "зменшення витратності всієї економіки - зміна викидів", який характеризує еластичність випуску всіх викидів за загальною витратністю економіки - зменшення загальної витратності на 1 % призводить до відносного зменшення випуску всіх викидів на величини 1,41 %, 1,62 %, 1,71 %. Перспективами подальших досліджень є розширення схеми розрахунків до 10 ВЕД, 19 ВЕД, 42 ВЕД, 10 видів викидів; застосування єдиних методологічних підходів та масивів даних для порівняльних еколого-економічних досліджень; розробка схеми витрати-випуск з додатковими технологіями "переробка викидів" і квадрантами "міжгалузеві потоки ВЕД на переробку викидів", "додатковий випуск викидів при переробці викидів" для України.

Досліджено волатильність міжгалузевих потоків економіки України протягом 2000 - 2017 рр. Для цього був побудований динамічний матричний ряд коефіцієнтів прямих витрат у зіставній деталізації (19 видів економічної діяльності (ВЕД)); розраховано статистичні характеристики динаміки 361 (19 x 19) коефіцієнтів прямих витрат міжгалузевого балансу України; проаналізована динаміка показників витратності національної економіки України (відношення ВВП до загального випуску, числа Фробеніуса - Перрона) і ВЕД (числа Брауера - Перрона). Побудова історичної серії матриці прямих витрат у зіставній деталізації була досягнута за рахунок агрегування таблиць "витрати - випуск". Волатильність оцінювалася за допомогою показників варіації, відносної варіації, вибіркового стандартного відхилення, стандартного відхилення, віднесеного до середнього, історичної волатильності, стандартної похибки трендів (регресії), тобто трендової волатильності. Волатильність міжгалузевих потоків в Україні є значною. Максимальна варіація для коефіцієнтів прямих витрат для ВЕД "Інформація..." за всі роки спостереження становила 0,3144, для ВЕД "Водопостачання" - 0,3004, ВЕД "Мистецтво" - 0,2673. Похідні агрегати (числа Брауера - Солоу, відносна витратність ВЕД) також волатильні. За оцінками стандартного відхилення, віднесеного до середнього, найстійкішим є агросектор, найбільш нестійким - державне управління. Економіка Україна має значний запас продуктивності. Достатня умова Брауера - Солоу продуктивності матриці прямих витрат гарантовано виконується для всіх років спостереження. Серед 361 коефіцієнтів прямих витрат тренди у часі були зафіксовані для 166. Серед них 91 мають зростаючий, 65 - спадний тренд. Для фіксації наявності тренду була використана імовірність відхилення гіпотези про значущість лінійної залежності коефіцієнтів прямих витрат від часу. Загальноекономічною проблемою України є висока витратність економіки. Відношення ВВП до загального випуску в Україні становить приблизно 40 %. У розвинених країнах цей показник близький до 60 %. Зменшення витратності є значним ресурсом економічного зростання в Україні.

Розкрито актуальні питання управління державними фінансами з урахуванням тенденцій глобалізації і специфіки національної економіки. Проаналізовано різні аспекти розробки фіскальних правил та особливості їх інституціональної і нормативної імплементації в систему середньострокового бюджетного планування в Україні. Висвітлено закономірності функціонування інноваційної економіки, розвиток міжнародної фінансової співпраці. Проаналізовано стан і перспективи вітчизняної банківської системи в умовах удосконалення стратегічного планування, трансформацію спрощеної системи оподаткування в контексті європейського досвіду підтримки малого бізнесу. Розглянуто сучасні підходи до оцінювання результатів науково-дослідної праці та її стимулювання, методологічні засади бухгалтерського обліку капіталу та формування фінансової звітності закладами вищої освіти відповідно до НП(С)БОДС, гармонізованих із міжнародними стандартами. Окрему увагу приділено інституціональним засадам запровадження звітності в розрізі країн (country-by-country report) в Україні, зокрема щодо уникнення подвійного оподаткування між країнами.

Розглянуто методику розрахунку міжгалузевої мапи невизначеності економіки України та наведено результати обчислень. Здійснено історичну оцінку фрагменту фіскальних ризиків, пов'язаних з податковими надходженнями від податків на продукти та інших податків на виробництво. Класифіковано галузі економіки України через призму мапи невизначеності. Запропоновано використання виробничого портфелю видів економічної діяльності як інструменту пом'якшення фіскального ризику.