Вперше до наукового обігу введено лексику відгінного пастухування гуцульського говору як структурно організовану цілісність. Визначено семантику та мотивацію назв тварин та їх хвороб, одягу й атрибутів, календарних обрядів і звичаїв пастухів, оплат і розрахунків, посуду, місця випасу, продуктів тваринництва, розрізнювальних знаків. Наведено ареальну характеристику лексики пастухування, розглянуто її просторову варіативність. Розкрито загальноукраїнський контекст пастушої лексики Гуцульщини, викладено її лінгвістичні карти.

Впервые в научный оборот введена лексика пастухов Гуцульского края как структурно организованная целостность. Рассмотрены семантика и мотивация названий животных и их заболеваний, одежды и атрибутов, календарных обрядов и обычаев пастухов, форм оплаты и расчета, посуды, места выпаса, продуктов животноводства, знаков различия. Дана ареальная характеристика пастушей лексики, исследована ее пространственная вариативность. Раскрыт общеукраинский контекст пастушьей лексики Гуцульщины, приведены ее лингвистические карты.

Проаналізовано тематичну групу лексики пастухування гуцульського говору, її склад, структурну організацію та географічне поширення. Системність даної тематичної групи виявлено насамперед в об'єднанні слів за лексико-семантичним принципом. Здійснено комплексний аналіз номенів у межах лексико-семантичних груп, з'ясовано основні моделі мотивації, розкрито шляхи формування складу та семантики пастуших назв. Охарактеризовано основні види системних зв'язків у лексико-семантичних парадигмах, а також спільні ознаки їх структурної організації. Це підтверджує доцільність виділення лексики пастухування як окремої системно зорганізованої тематичної групи. Внаслідок ареалогічного аналізу виділено діалектні зони поширення лексики пастухування у гуцульському діалекті, зокрема, північно-центральну, середньо-центральну, південно-центральну, західну, східну та південно-східну. Виявлено міжмовні та міждіалектні зв'язки, а також паралелі пастушої лексики.

Представлено комплексне дослідження, яке репрезентує аналіз лексико-семантичної системи українського діалектного простору на прикладі концептів "верх" / "низ". Уперше запропоновано лексико-семантичне моделювання діалектних явищ, акцентовано на їх типології та способах інтерпретації. Розширено об'єкт моделювання - від словотвірної та семантичної структури слова до діалектної картини світу. Вдосконалено методику вивчення концептів на діалектному матеріалі, уточнено принципи категоризації мовної картини світу та виокремлення семантичних полів. Простежено семантичні та словотвірні особливості базових слів "верх", "гора"; "низ", "діл", "під" і їх дериватів за допомогою застосування наддіалектної інваріантної моделі. Окреслено моделі структурно-семантичних відношень. На основі опрацювання історичних джерел з'ясовано динаміку діалектних явищ. Констатовано, що основним критерієм аналізу концептів є семантика. За допомогою ономасіологічного підходу до опису дериватів якнайповніше представлено фрагмент діалектної картини світу українців, репрезентований у семантичній опозиції "верх" / "низ".