На підставі аналізу змісту окремих слів-синонімів, їх специфіки вживання запропоновано переглянути та уточнити деякі основні терміни, що застосовуються у практичній діяльності військ. Зроблено висновок, що з метою однозначного тлумачення та розуміння наведені терміни доцільно задекларувати у відповідних нормативних документах.

Наведено та обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення системи практичної підготовки фахівців зенітних ракетних військ у Харківському університеті Повітряних сил.

Запропоновано алгоритм процесу управління вогнем, який відповідає характерним параметрам та дозволить після проведення деталізації кожного із підпроцесів, що входять до його складу, здійснювати більш якісне оцінювання властивостей процесу управління вогнем.

На підставі даних відкритих засобів масової інформації проведено аналіз військових операцій "Одиссея. Світанок" і "Союзний захисник", проведених у 2011 році в Лівії, розглянуто особливості тактики застосування ЗПН у даних операціях. Надано характеристику нового озброєння й інформаційних технологій, випробуваних союзниками по коаліції в бойових умовах.

Проаналізовано основні напрямки розвитку зенітних ракетних військ. Визначено протиріччя, які супроводжують даний розвиток. Доведено, що всі розглянуті напрямки безпосередньо або опосередковано пов'язані з положеннями теорії управління вогнем.

Досліджено актуальність та можливість інтеграції систем розвідки, управління та зв'язок для вирішення завдань протиповітряної оборони в Україні. Проаналізовано проблемні питання щодо створення розвідувально-управляючих інформаційних систем.

Запропоновано принципи створення та організації функціонування розвідувально-управляючих інформаційних систем протиповітряної оборони, проведено оцінювання результуючого впливу інформаційної мережі на організацію управління силами та засобами ППО, проаналізовано виграш, що може бути одержаний внаслідок створення й використання розвідувально-управляючої інформаційної системи у порівнянні з існуючою системою управління.

Запропоновано підхід до обгрунтування показника бойових можливостей з'єднань, частин і підрозділів ППО міжвидового угруповання військ, які будуть вести бойові дії в єдиному інформаційному просторі.

Запропоновано підхід до визначення ключових елементів систем військового управління, проаналізовано основні типові структури з використанням запропонованих показників. Здійснено порівняння важливості центрів важкості ієрархічної та мережевої структур системи управління.

На підставі аналізу світових тенденцій переходу до управління силами та засобами збройної боротьби в єдиному інформаційному просторі обгрунтовано понятійний апарат. Висунуто гіпотези щодо порядку створення та застосування модульних розподілених пунктів управління та сформульовано проблеми їх дослідження.

Описано процес моделювання бойових дій змішаних угруповань ЗРВ і військ ППО СВ у єдиному інформаційному просторі з використанням геоінформаційної системи "Аргумент-2011", розглянуто процес підготовки вихідних даних, для прикладу приведено результати моделювання. Запропоновано можливі варіанти використання програми й напрямки її подальшого вдосконалення.

На базі аналізу поглядів військових теоретиків запропоновано показники для оцінювання ступеня впливу інформаційних мереж на організацію управління військами в єдиному інформаційному просторі.

Проаналізовано існуючі варіанти структури системи зенітного ракетного прикриття важливих державних об'єктів та угруповань військ (сил) і можливі шляхи їх удосконалення.

Здійснено термінологічно-лінгвістичний аналіз терміна "розвідувально-управляюча інформаційна система". Надано його обгрунтоване визначення та розкрито його значення.

Наведено результати дослідження, проведеного з використанням методу експертного оцінювання, внеску засобів розвідки, зв'язку, автоматизації управління, навігації в ефективність бойового застосування сучасного та перспективного озброєння авіації, зенітних ракетних військ, військ ППО СВ. Дослідження проведено з метою виробки пропозицій щодо визначення перспектив розвитку вказаних засобів у разі створення розвідувально-управляючих інформаційних систем протиповітряної оборони.

На основі аналізу понять "бойовий простір" та "інформаційний простір" визначено поняття "інформаційно-бойовий простір" з позиції теорії бойових потенціалів, обгрунтовано розмірність його складових і наведено його характерні ознаки.

Сформульовано мету моделювання та з застосуванням структурно-функціонального підходу побудовано математичну модель однієї зі складових перспективної системи протиповітряної оборони - інтегрованої розвідувально-управляючої інформаційної системи. Формалізовано задачі аналізу та синтезу подібних систем.

Проаналізовано світові тенденції розвитку засобів повітряно-космічного нападу, протиповітряної (протиракетної) оборони (ППО (ПРО)) та досвід їх протиборства. Визначено основні тенденції розвитку засобів повітряно-космічного нападу і ППО (ПРО). Досліджено використання сучасних інформаційних технологій у процесі застосування авіації у локальних війнах і військових конфліктах кінця XX — початку XXI ст. та організації управління засобами ППО у процесі протиборства у повітряно-космічній сфері. При цьому визначено, що світовою тенденцією у разі організації ППО є створення систем ППО відкритого типу, в яких управління силами та засобами здійснюється з використанням мережецентричних принципів. Розглянуто концепцію мережецентричних війн з позиції синергетичної теорії, яка дозволяє пояснити механізм зростання ефективності бойового застосування військ (сил), об'єднаних інформаційною мережею. Обгрунтувано зміст понять "єдиний інформаційний простір", "єдиний інформаційно-бойовий простір" та "розвідувально-управляюча інформаційна система". Надано визначення поняття "інформаційно-бойовий простір" з позиції теорії бойових потенціалів. Сформульовано основні протиріччя інформаційного забезпечення процесів управління силами та засобами ППО в єдиному інформаційно-бойовому просторі. Розроблено з використанням методів математичного програмування методику синтезу раціональних структур розвідувально-управляючих інформаційних систем ППО в єдиному інформаційно-бойовому просторі. На основі проведеної класифікації розвідувально-управляючих інформаційних систем обгрунтовано їх можливі структури та з урахуванням методики визначення доступності інформаційної мережі розроблено методику побудови структури розвідувально-управляючої інформаційної системи ППО.

Проведено аналіз впливу єдиного інформаційного простору на можливості угруповання ЗРВ щодо створення систем вогню, розвідки та управління, а також здійснення маневру підрозділами під час організації зенітного ракетного прикриття. Сформульовано основні принципи, які мають бути враховані під час створення підсистеми розвідки, а також запропоновано 11 критеріїв відповідності інформаційного джерела для використання в розвідувально-управляючій інформаційній системі ППО. Сформульовано вимоги до характеристик засобів розвідки, вогневих засобів і засобів управління як складових елементів структури системи зенітного ракетного прикриття, під час створення його в єдиному інформаційно-бойовому просторі.

Проведено аналіз існуючих методів управління силами та засобами протиповітряної оборони (ППО) міжвидового угруповання військ, визначено та проаналізовано фактори, що впливають на методи управління, розроблено пропозиції щодо перспективних методів управління силами та засобами ППО з використанням розвідувально-управляючих інформаційних систем ППО.