На підставі систем складних взаємовідносин між людьми, а також нерозривної єдності з навколишним географічним і соціальним середовищем розглянуто особливості формування, розвитку та занепаду Старосхідних і Античної цивілізацій. Проаналізовано вплив природних умов на формування особливостей різних цивілізацій, їх релігію, культуру, побут, економіку та соціальні відносини. На підставі сучасних позицій розглянуто проблему рабства стародавнього світу (Сходу, Греції, Риму). Висвітлено роль народних мас і особистості в історії.

На основании систем сложных взаимоотношений между людьми, а также неразрывного единства с окружающей географической и социальной средой рассмотрены особенности формирования, развития и упадка Древневосточных и Античной цивилизаций. Проанализировано влияние природных условий на формирование особенностей различных цивилизаций, их религию, культуру, быт, экономику и социальные отношения. С учетом современных позиций рассмотрена проблема рабства древнего мира (Востока, Греции, Рима). Освещена роль народных масс и личности в истории.

Розглянуто іронію у дискурсі преси в аспекті когнітивної лінгвістики. Засоби створення іронії класифіковано за тими рівнями свідомості, на яких її репрезентовано: за рівнем організації мовлення, тезаурусним, текстовим, екстралінгвальним (перший співвідноситься зі сценаріями мовленнєвих дій, а решта три - відповідно з лінгвальним, дискурсивним і екстралінгвальним компонентами фреймів). Виділено національну специфіку використання засобів іронії в українській, російській, польській і англійській мовах. З урахуванням описаних мисленнєво-мовленнєвих механізмів творення іронічного контексту досліджено актуалізацію базового для преси фрейму - опозиції "свої - чужі". Виділено критерії та маркер відчуження, що застосовуються іронічно. Наведено лінгвістичний опис фрагмента картини світу, пов'язаного з відносинами влади та громадян, а також результати дослідження національної специфіки іронічного відчуження у дискурсі преси.

Індекс рубрикатора НБУВ: К769.017

Рубрики:

Нанесення покриттів у протезобудуванні та виробництві ортопедичних апаратів

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К769.017 + Р454.998 с03

Рубрики:

Нанесення покриттів у протезобудуванні та виробництві ортопедичних апаратів

Кісткова пластика

Шифр НБУВ: РА409140 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень у лабораторії СумДУ "Біонанокомпозит" у напрямку створення новітніх апатит-біополімерних матеріалів і покриттів для біомедичного застосування. Розглянуто методи синтезу й аналізу будови та фізико-хімічних властивостей одержаних зразків композитних біоматеріалів. Розроблено широкий спектр різних біоматеріалів для клінічного використання, зокрема в травматології, ортопедії та стоматології. Здійснено перший синтез гідроксилапатиту та його металозаміщених похідних і проведено детальні структурно-фазові дослідження з використанням одного із найсучасніших приладів на той час - рентгенівського дифрактометра Siemens D. Проведено дослідження, здебільшого Ca-P покриттів із використанням арсеналу інструментальних методів. Здійснено перші кроки в напрямку використання природних біополімерів (альгінату) для формування композитних апатит-біополімених покриттів.

Мета роботи - вивчити зміни рівнів амінокислот крові при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії залежно від тяжкості морфологічних змін головного мозку. обстежено 60 новонароджених у гострому періоді гіпоксично&ішемічної енцефалопатії та 17 відносно здорових новонароджених; проведено дослідження вільних амінокислот крові, нейросонографію. У новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією достовірно частіше були підвищеними рівні глутамату, гліцину, участь яких у патогенезі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії доведено, а також метіоніну і амінокислот, які беруть участь в енергетичному метаболізмі та підтримці постійного рівня глюкози крові: аланін, валін, треонін, лейцин. Зниженими частіше були рівні триптофану і тирозину, які можуть бути субстратом для синтезу нейромедіаторів. Зміни амінокислот відрізнялися залежно від тяжкості морфологічних змін мозку: при перивентрикулярній ішемії легкого ступеня частіше підвищувалися рівні треоніну, ізолейцину і валіну; ймовірно, це результат їх участі в енергетичному метаболізмі і глюконеогенезі та демонструє роботу компенсаторних механізмів у відповідь на гіпоксію. При перивентрикулярній ішемії тяжкого ступеня достовірно частіше знижувалися рівні тирозину, триптофану, треоніну, ізолейцину, гістидину, що може бути наслідком "виснаження" енергетичного і нейротрансмітерного обміну та/або підвищеної потреби. Висновки: дані підтверджують участь амінокислот у патогенезі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та в роботі компенсаторних механізмів. Найбільш часто були змінені амінокислоти, задіяні в процесах нейротрансмісії та енергетичному метаболізмі. Виявлені зміни амінокислот при перивентрикулярній ішемії тяжкого ступеня можуть свідчити про виснаження цих процесів.

Мета роботи - вивчити зміни рівнів амінокислот (АК) за гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) залежно від клінічної симптоматики. Обстежено 117 новонароджених з ГІЕ та 35 відносно здорових новонароджених. Проведено дослідження вільних АК крові за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії. У гострому періоді ГІЕ виявлено підвищення рівнів глутамату, гліцину, що відповідає літературним даним, а також метіоніну та АК, задіяних у енергетичному метаболізмі та підтримці постійного рівня глюкози крові - аланін, треонін, валін, лейцин; зниження рівнів триптофану і тирозину, які є попередниками нейромедіаторів. У ранньому відновному періоді ГІЕ у порівнянні з гострим відмічались частіші зміни АК циклу сечовини, аспартату; зниження рівнів валіну. Зміни АК відрізнялися залежно від перебігу ГІЕ: за судомного синдрому частіше був зниженим триптофан і підвищеним аспартат, а в ранньому відновному періоді частіше був зниженим рівень тирозину. У дітей, які перенесли набряк мозку, з більшою частотою відзначалося зниження аспартату, триптофану. За синдрому пригнічення ЦНС у гострому періоді частіше був зниженим цитрулін, а метіонін і аргінін змінювались рідше. Синдром збудження супроводжувався більш частими підвищеннями цистину та таурину. Виявлені зміни підтверджують, що метаболізм АК займає одне з провідних місць у патогенезі ГІЕ; найчастіше виявлялися зміни АК, які беруть участь у нейротрансмітерному та енергетичному обміні, детоксикації аміаку. Це надає підстави для метаболічної корекції та профілактики ускладнень.

Зауважено, що модернізм початку XX ст. в Україні - надзвичайне та неповторне явище в історії. Констатовано, що часопис М. Семенка ''Нова генерація'' боровся за будь-які можливості подальшого зростання української мистецької культури в усіх її аспектах, притаманних модернізму. ''Нова генерація'' була незалежним і оригінальним мистецьким продуктом. Пропагуючи ''ліві'' принципи, її редактори доволі прискіпливо добирали матеріал, тяжіючи до робіт панфутуристів, за природою своєю схильних до візуального образу. Акцентовано увагу на ролі М. Семенка як редактора, який залучав до співпраці талановитих митців: маляра та театрального художника А. Петрицького, графіка та сценографа В. Меллера, навіть вихідця з футуристів П. Ковжуна та ін.

Мета роботи - вивчити зміни рівнів амінокислот крові при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії залежно від тяжкості морфологічних змін головного мозку. обстежено 60 новонароджених у гострому періоді гіпоксично&ішемічної енцефалопатії та 17 відносно здорових новонароджених; проведено дослідження вільних амінокислот крові, нейросонографію. У новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією достовірно частіше були підвищеними рівні глутамату, гліцину, участь яких у патогенезі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії доведено, а також метіоніну і амінокислот, які беруть участь в енергетичному метаболізмі та підтримці постійного рівня глюкози крові: аланін, валін, треонін, лейцин. Зниженими частіше були рівні триптофану і тирозину, які можуть бути субстратом для синтезу нейромедіаторів. Зміни амінокислот відрізнялися залежно від тяжкості морфологічних змін мозку: при перивентрикулярній ішемії легкого ступеня частіше підвищувалися рівні треоніну, ізолейцину і валіну; ймовірно, це результат їх участі в енергетичному метаболізмі і глюконеогенезі та демонструє роботу компенсаторних механізмів у відповідь на гіпоксію. При перивентрикулярній ішемії тяжкого ступеня достовірно частіше знижувалися рівні тирозину, триптофану, треоніну, ізолейцину, гістидину, що може бути наслідком "виснаження" енергетичного і нейротрансмітерного обміну та/або підвищеної потреби. Висновки: дані підтверджують участь амінокислот у патогенезі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та в роботі компенсаторних механізмів. Найбільш часто були змінені амінокислоти, задіяні в процесах нейротрансмісії та енергетичному метаболізмі. Виявлені зміни амінокислот при перивентрикулярній ішемії тяжкого ступеня можуть свідчити про виснаження цих процесів.