Досліджено вплив інтеграційних процесів на формування АПК та розвиток його структури. Обгрунтовано шляхи удосконалення організаційно-економічних механізмів цінового, фінансово-кредитного та податкового регулювання АПК, становлення системи його управління, а також планування. Доведено, що система ціноутворення та її реформування може забезпечити позитивні результати за умов удосконалення інших складових економічних механізмів: фінансово-бюджетної, податкової, кредитної, а також запровадження ефективного інструментарію регіонального менеджменту. Значну увагу приділено зовнішньоекономічній стратегії розвитку АПК за умов глобалізації світового продовольчого ринку.

З'ясована суть регіонального менеджменту, його важливе значення для країни з перехідною економікою. Викладені основні принципи регіонального моніторингу, визначена актуальність його впровадження. Запропоновано новий підхід складання комп'ютерних атласів соціально-економічного розвитку регіонів як об'єктивної основи регіонального моніторингу.

Висвітлюються актуальні проблеми охорони довкілля, а також сучасні теоретико-методологічні підходи до питань екологічної безпеки, її особливостей та соціально-економічного змісту. Розглядаються концептуальні засади формування екологічної політики та механізми її реалізації в умовах трансформації економічних відносин. Значна увага приділена регіональним аспектам забезпечення екологічної безпеки, обгрунтовані принципи та критерії вибору ефективних природоохоронних стратегій, викладені науково-методичні основи розробки та реалізації обласних програм охорони навколишнього середовища.

Розглянуто питання розвитку сільського господарства Австрії на етапі інтеграції до ЄС, формування аграрної політики крізь призму активізації міжнародних економічних зв'язків, становлення структури аграрної галузі Австрії за сучасних умов. На підставі опрацювання статистичного матеріалу та наукових літературних джерел узагальнено основні тенденції аграрної інтеграції Австрії до ЄС і зроблено практичні висновки щодо реформування сільського господарства України.

Визначено передумови становлення наддержавного регулювання світової економіки. Висвітлено особливості міжнародного тарифного регулювання світових господарських зв'язків, а також національного регулювання економічної діяльності. Проаналізовано відносини між торговельною та конкурентною політикою, а також основні положення генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Определены предпосылки становления сверхгосударственного регулирования мировой экономики. Освещены особенности международного тарифного регулирования мировых хозяйственных связей, а также национального регулирования экономической деятельности. Проанализированы отношения между торговой и конкурентной политикой, а также основные положения генерального соглашения по тарифам и торговле.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320-59-56

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність і значення АПК у системі соціально-економічних відносин у суспільстві, обгрунтовано напрями, методи та способи структурної перебудови вітчизняного агропромислового виробництва. Розроблено пропозиції щодо удосконалення фінансово-кредитної, податкової та зовнішньоекономічної політики стосовно агропромислової сфери, методів державного регулювання розвитку АПК, а також державної підтримки агропромислових товаровиробників. Проаналізовано питання формування ефективних систем управління та планування розвитку АПК у ринковій економіці, застосування регіонального менеджменту в державному регулюванні агропромислової сфери.

Висвітлено проблеми формування стратегічного партнерства (СП) між Україною та Польщею, історичні аспекти становлення українсько-польських взаємовідносин у політичній площині та в економічній сфері, секторальні аспекти двосторонніх взаємовідносин (ДСВ) у контексті їх відповідності задекларованим цілям СП. Визначено пріоритетні сфери поглиблення ДСВ між Україною та Польшею на короткотерміновий період і в довгостроковій перспективі. Розкрито особливості взаємовідносин держав у галузі енергетики і транзиту енергетичних ресурсів, військово-політичній сфері, науково-освітньому, соціально-культурному, транскордонному та міжрегіональному співробітництві. Увагу приділено проблемі формування СП України та Польщі в ХХІ ст.

Мета роботи - поглиблення теоретико-методичних засад і вдосконалення змісту поняття "транскордонний регіон", виокремленні його характерних ознак та систематизації. З урахуванням огляду існуючого наукового доробку запропоновано авторський підхід до трактування дефініції "транскордонний регіон". У результаті дослідження обгрунтовано принципи функціонування транскордонного регіону, а саме: субсидіарність, вертикальне та горизонтальне партнерство, спільність програм і концепцій розвитку, інституалізація структур на місцевому та регіональному рівнях, співфінансування, системність, бі- та багатополярність, пропорційність. Наведено пропозиції щодо класифікації транскордонних регіонів шляхом введення низки нових критеріальних ознак, таких як: масштабність, розвиток і ступінь транскордонної співпраці; тип інтеграції; географічне положення; гомогенність (однорідність); рівень розвитку та підтримка у структурній політиці ЄС; природні особливості; механізм реалізації; інструменти та форми реалізації. Такий підхід дозволив ідентифікувати транскордонні регіони: ідентичні, гомогенні та з відсутньою спорідненістю; периферійні та малорозвинуті; лідери; ініціатори транскордонної співпраці; функціональні. Перспективами подальших розробок у даному напрямі є дослідження новітніх організаційних форм транскордонної співпраці та обгрунтування методичних підходів до оцінки ступеня інтегрованості та взаємопроникнення у транскордонному регіоні.

Досліджено процеси організаційно-економічного забезпечення розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Розроблено теоретико-методичні засади розвитку українсько-польського транскордонного регіону та напрацьовано практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів його забезпечення. Застосовано методи: історичний, аналіз і синтез, абстрактно-логічний, індукція і дедукція, економіко-статистичні, узагальнення, порівняння, групування, структурно-функціональний, системний та синергетичний, економіко-математичне моделювання, стратегічний аналіз, графічна візуалізація. Удосконалено дефініцію поняття "транскордонний регіон", яке визначено як територіально цілісне, організаційно і економічно сформоване утворення двох або більше прикордонних регіонів країн, розмежованих спільним кордоном, яке характеризується взаємопроникністю, взаємовигідністю зв'язків та відносин у різних сферах суспільних та економічних інтересів; систему організаційно-економічного забезпечення транскордонного регіону, яку запропоновано формувати з трьох основних блоків: адміністративно-управлінського, організаційно-фінансового та інституційно-організаційного, взаємодія яких дає змогу розробляти ефективні механізми транскордонної співпраці; науково-методичні засади поділу транскордонних регіонів на слабоінтегровані, напівінтегровані й сильно інтегровані; механізм фінансово-організаційного забезпечення транскордонного регіону, який представлено як сукупність елементів, поєднання яких в контексті фінансових джерел, інструментів, форм і важелів спрямоване на досягнення цільових орієнтирів, синергії та транскордонного ефекту і відображає їх взаємодію, процес акумулювання фінансових ресурсів для реалізації завдань функціонування транскордонного регіону, моніторинг й контроль за використанням коштів.

Досліджено теоретико-методичні засади та механізми забезпечення розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Розглянуто транскордонні регіони як об'єкт дослідження з розкриттям характерних ознак, систем і механізмів організаційного й економічного забезпечення. Висвітлено еволюцію та сучасний стан організаційного й економічного забезпечення українсько-польського транскордонного регіону, акцентовано на існуючих диспропорціях в економічній, соціальній, демографічній складових, охарактеризовано його інституційно-організаційне й організаційно-фінансове забезпечення. Запропоновано основні напрями удосконалення організаційного й економічного забезпечення розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Розроблено авторський підхід до формування концептуальних засад фінансово-організаційного механізму розвитку українсько-польського транскордонного регіону й основні засади впровадження інтегрованої політики його розвитку.