Виявлено, що навіть через 13 років після аварії на ЧАЕС мутаційна мінливість у зоні відчуження достовірно перевищує спонтанний рівень. Це потребує подальшого тестування генетичних наслідків забруднення радіонуклідами, а також урахування їх проявлення в наступних поколіннях. Підвищенний рівень генетичної мінливості в зонах, прилеглих до Рівненської та Запорізької атомних електростанцій, свідчить про генетичну загрозу всьому живому і потребує обстеження зон, прилеглих до діючих в Україні атомних електростанцій, введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією.

Висвітлено властивості, класифікацію та характеристику найпоширеніших видів бур'янів. Наведено стислі відомості про гербіциди та ряд найбільш сучасних препаратів, що використовуються в інтенсивному землеробстві.

Освещены свойства, классификация и характеристика наиболее распространенных видов сорняков. Приведены краткие сведения о гербицидах и наиболее современных препаратах, использующихся в интенсивном земледелии.

Досліджено динаміку активності лектинів у різних органів люпину залежно від фази розвитку рослин та ефективності штаму - інокулянта. Виявлено, що азотфіксувальні властивості мікросимбіонта є одним з факторів, який визначає активність лектинів у різних органах рослини. Показано, що зміна аглютинувальної активності цих білків тісно пов'язана з ефективністю бобово-ризобіального симбіозу, а також ростом і розвитком рослин.

Ключ. слова: Glycine max (L.) Merr., Bradyrhizobium japonicum, гомологичный лектин, симбиоз
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-272.537.8

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Bradyrhizobium japonicum, соя, азотфіксація, Tn5-мутанти, продуктивність
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-273.162.3

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зміни водного дефіциту, обводненості, водного потенціалу і продуктивність сортів озимої пшениці за дії грунтової посухи та саліцилової кислоти. Встановлено, що за тривалого дефіциту вологи порушення водного статусу і втрати врожаю зерна слабкостійкого сорту озимої пшениці є значно більшими, ніж посухостійкого. Обробка рослин озимої пшениці саліциловою кислотою перед створенням посухи у фази колосіння - цвітіння сприяла наближенню параметрів водного статусу до контрольного рівня і стабілізації вмісту води у листках, що виявлялось у зменшенні втрат зернової продуктивності озимої пшениці.

Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій внаслідок дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Установлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

Проаналізовано клінічний перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) у разі стабільної стенокардії напруги та прогресуючої стенокардії. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих на ІХС на підставі визначення клініко-патогенетичних особливостей перебігу захворювання у осіб з різною масою тіла та розроблено клініко-діагностичний алгоритм та методику лікування пацієнтів з даною патологією. Під час проведення наукового дослідження використано клінічні, інструментальні, біохімічні, імуноферментні методи. Оцінено вплив показника маси тіла на перебіг і дестабілізацію ІХС. Вивчено вміст лептину, інсуліну, тромбомодуліну та ліпідів у хворих з різною масою тіла. Обгрунтовано показання щодо нормування засобів стандартної терапії залежно від маси тіла. Встановлено нові фармакодинамічні закономірності реалізації лікувальної дії метопрололу та симвастатину, що проявляються стабілізацією захворювання, зниженням ризику розвитку ускладнень, покращанням нейрогуморальної регуляції, зменшенням дисліпідемії та гіперагрегації, а також нормалізацією рівня тромбомодуліну та лептину.

Узагальнено результати 20-річних досліджень генетичних наслідків хронічного опромінення рослин озимої пшениці в зоні відчуження Чернобильської АЕС. Проаналізовано залежність частоти та спектра хромосомних аберацій і видимих мутацій від інтенсивності радіонуклідного забруднення. Встановлено, що навіть через 20 років після аварії на ЧАЕС тенденції до зниження рівня мутаційної мінливості не спостерігається. Показано генетичну ефективність дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів, розкрито закономірності індукування ними специфічних типів хромосомних аберацій і видимих мутацій. На прикладі озимої пшениці наведено оригінальні дані моніторингу спонтанної мутаційної мінливості в різних еколого-географічних регіонах України. Описано зразки колекції чернобильських мутантів озимої пшениці, виділених за рідкісними господарсько-корисними ознаками та показано доцільність їх використання у разі вирішення специфічних завдань селекції найважливішої сільськогосподарської культури.

Обобщены результаты 20-летних исследований генетических последствий хронического облучения растений озимой пшеницы в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Проанализирована зависимость частоты и спектра хромосомных аберраций и видимых мутаций от интенсивности радионуклидного загрязнения. Определено, что даже через 20 лет после аварии на ЧАЭС тенденции к снижению уровня мутационных изменений не наблюдается. Показана генетическая эффективность действия низких доз гамма-излучений и химических мутагенов, расскрыты закономерности индуцирования ими специфических типов хромосомных аберраций и видимых мутаций. На примере озимой пшеницы представлены оригинальные данные мониторинга спонтанных мутационных изменений в разных эколого-географических регионах Украины. Описаны образцы коллекции чернобыльских мутантов озимой пшеницы, выделенных по редкостным хозяйственно-полезным признакам и показана целесообразность их использования при решении специфических задач селекции наиболее важной сельскохозяйственной культуры.

Описано екосистему урочища "Сумівська дача" Бершадського району на Вінниччині, антропогенні ландшафти Білоцерківського району Київщини. Висвітлено історію та сучасний стан дендропарку "Веселі Боковеньки", природно-заповідного фонду Черкащини як складового елемента регіональної екологічної мережі, перспективи розвитку національного природного парку "Гуцульщина". Визначено еколого-агрохімічні аспекти та продуктивність основних типів грунтів Миколаївщини. Проаналізовано наслідки сучасного техногенезу у Кривому Розі.

Изучены генетические последствия хронического облучения растений озимой пшеницы в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Установлено, что даже через 20 лет после аварии на ЧАЭС тенденция к снижению уровня мутационной изменчивости не наблюдается. Частота видимых мутаций через 7, 13 и 20 лет после аварии существенно превышала спонтанный уровень и включала широкий спектр их типов. Повышенный уровень мутационной изменчивости в зоне ЧАЭС свидетельствует о генетической угрозе всему живому на значительных территориях и требует дальнейшего тестирования генетических последствий загрязнения окружающей среды радионуклидами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П058.13 + П213.4-273.162.3

Рубрики:

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Люпин

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано класифікацю нових нетрадиційних видів туризму. Досліджено вплив янтарної кислоти на продуктивність озимої пшениці сортів Одеська 267 та Дріада 1. Охарактеризовано гідрологічну мережу Уманського району. Висвітлено історико-культурні та природно-рекреаційні ресурси розвитку туризму Вільшанського району Кіровоградської області. Визначено паливно-енергетичний потенціал країн Центральної Азії та його значення для світової енергетики. Встановлено фізіологічні особливості та продуктивність плодових рослин в молодому яблуневому саду. Висвітлено педагогічну діяльність професора О. М. Маринича. Розкрито наукову сутність туристичного краєзнавства та рекреаційного природокористування. Охарактеризовано проблемність як визначальний фактор проблемного навчання на уроках хімії.

Проведено цитогенетичний аналіз меристематичних клітин первинних коренів озимої пшениці, насіння якої піддано впливу радіоактивних ізотопів пилуватої фракції відвалів Інгульської та Смолінської шахт, а також грунту, взятого з промислової зони і хвостосховищ накопичення відходів переробки уранової руди. Виявлено істотне збільшення частоти хромосомних аберацій, серед яких переважали ацентричні фрагменти та дицентричні мости. Радіоізотопи пилуватої фракції відвалів Смолінської шахти спричинювали появу клітин із відстаючими хромосомами, що свідчить про можливість індукування геномних мутацій. Зважаючи на реальність вільного перенесення радіоактивно забрудненого пилу вітром, уранодобувна промисловість може становити генетичну загрозу і на прилеглих до промислової зони територіях.

Класифіковано рекреаційні ландшафти Центральної України. Висвітлено проблеми малих водойм та перспективи їх вирішення. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку органічного сільського господарства в країнах Прибалтики. Досліджено вплив господарства Китаю на стан довкілля. Обгрунтовано поняття "річкова ландшафтно-технічна система". Проаналізовано теоретико-історичні засади вивчення сланцевого газу. Вивчено природні ресурси Рокитнянського району Київської області та їх використання. Оцінено фітотоксичність грунтів на території м. Кривий Ріг. Викладено методику використання ігрових навчальних технологій під час вивчення біології. Описано принципи формування наукового світогляду учнів.

Наведено загальну характеристику біологічної ефективності впливу низькоінтенсивного опромінення на генетичний апарат живих організмів. Показано, що ряд нелінійних ефектів іонізуючого випромінювання в низькодозовому діапазоні може бути зумовлений залежністю інтенсивності його пошкоджуючої дії з активацією ним антиоксидантних, репараційних внутрішньоклітинних процесів, а також елімінацією пошкоджених клітин. Обговорено синергічну взаємодію радіації з іншими генотоксичними факторами у діапазоні низьких дозових навантажень.

Вивчено особливості реалізації антиангінального ефекту метопрололу та симвастатину, їх вплив на показники гемодинаміки, ліпідного обміну, рівні в крові лептину, тромбомодуліну, інсуліну у хворих на стабільну стенокардію напруги з різною масою тіла. У хворих з надлишковою масою тіла необхідне тривале застосування метопрололу (упродовж 12 тижнів) у дозі 150 мг/добу та симвастатину в дозі 20 мг/добу. Зроблено висновок, що збільшення добової дози метопрололу та його поєднання з симвастатином у хворих з надлишковою масою тіла є виправданим з точки зору оптимальної корекції вказаних чинників захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*443-6389.23

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів грунту та стоків талих вод зони відчуження й зони безумовного (обов'язкового) відселення. Виявлено, що навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій у 2,0 - 7,6 разу перевищує контрольний рівень. Радіонукліди рідких стоків талих вод спричиняють зростання рівня аберантних клітин в 1,8 - 2,7 разу і в результаті міграції можуть призводити до утворення нових плям з підвищеним радіаційним фоном. Спектр хромосомних аберацій переважно містить парні фрагменти та дицентричні мости. Вищі фонові значення радіаційного забруднення грунту зумовлюють появу клітин з відстаючими хромосомами, що свідчить про анеугенну дію іонізувального випромінювання.

Вивчено мутаційну мінливість озимої пшениці за умов хронічної дії випромінювань радіонуклідних забруднень промислової зони шахт із видобутку уранової руди та хвостосховища радіоактивних відходів уранодобувної промисловості. Частота видимих мутацій в 4,9 - 12,6 раза перевищує спонтанний рівень. Спектр їх типів переважно включає зміни довжини стебла й тривалості вегетаційного періоду. Рознесення пилу вітром з території хвостосховища призводить до забруднення радіонуклідами прилеглої території та зростання в 4,4 раза спонтанного рівня мутаційної мінливості. Поява у спектрі типів мутацій низькорослих форм свідчить про радіаційну складову чинників генетичних порушень. Високий рівень мутаційної мінливості вказує на ризик виникнення генетичних порушень в організмів, які мешкають на забрудненій природними радіонуклідами території, та порушує питання про необхідність проведення генетичного моніторингу довкілля з метою встановлення науково обгрунтованих нормативів радіаційних чинників природного й техногенного походження.