Приведено результати аналізу за даними ритмокардіограм (РКГ). Одержано результати для комп'ютерної моделі оцінювання спектральної густини потужності нестаціонарної РКГ у межах нестаціонарної моделі.

Удосконалено математичне моделювання та методи опрацювання ритмокардіосигналу з урахуванням його стаціонарності для визначення характеристик серцевої ритміки з прогнозованою вірогідністю. Проаналізовано відомі методи та засоби визначення характеристик серцевої ритміки. Вдосконалено математичну модель ритмокардіограми. Одержано певні взаємовідношення для оцінювання характеристик ритмокардіограми та розроблено цифрові методи їх оцінювання у біомедичних системах. Розроблено цифрові методи опрацювання ритмокардіограм і верифікацію одержаних результатів опрацювання. Застосування періодично-корельованої випадкової послідовності для математичного моделювання ритмокардіограми уможливило спрощення й автоматизацію аналізу нестаціонарної ритмокардіограми та забезпечило прогнозовану вірогідність результатів аналізу. Обгрунтовано застосування статистик II порядку для аналізу нестаціонарної ритмокардіограми. Одержано нові співвідношення для оцінювання характеристик ритмокардіограми, що уможливило розрахунок параметрів цифрового опрацювання й одержання методів оцінювання з прогнозованою вірогідністю результатів оцінювання. З застосуванням методів статистичної теорії вибору рішень визначено вірогідні результати оцінювання спектральної густини потужності ритмокардіограми, що дозволяє здійснювати прогноз вірогідності результатів аналізу нестаціонарної ритмокардіограми. Розроблено методи автоматичного опрацювання ритмокардіограми для модифікації відомих методів і засобів аналізу характеристик ритмокардіограми у біомедичних системах. Застосування даних методів забезпечує автоматичні режими їх роботи, а також дозволяє

Розроблено блок-схему вдосконаленої системи тривалого моніторингу рівня глюкози Guardian Real-Time. Описано роботу блоків і зв'язків між ними. Сформовано вимоги до складових частин ручки-шприца. Одержана блок-схема дозволить вдосконалити систему тривалого моніторингу рівня глюкози в крові людини Guardian Real-Time, а саме автоматизувати обрахунок та введення необхідної кількості інсуліну, що в свою чергу дозволить значного спростити інсулінотерапію. Також системою зможуть користуватись люди усіх вікових категорій, а також люди із вадами зору.

Проаналізовано соціологічні теорії, що інтерпретують феномени "індустріального суспільства" й "індустріальної культури" в ролі: а) технологічно детермінованих (виробництвом, економікою, станом матеріальної культури); б) фрагментованих аспектів "індустріальних", "капіталістичних", "модерних", "постіндустріальних" / "постмодерних" глобалізованих суспільств. Обґрунтовано доцільність введення в науковий обіг поняття "функціональний статус культури", використання якого дозволяє здійснювати соціологічну ідентифікацію функціональної спрямованості культури в суспільствах як соціальних системах різного типу та комплексно досліджувати конкретні онтологічні прояви різноманітних спеціалізованих культурних практик. Доведено, що ідентифікація функціонального статусу культури індустріального суспільства, окрім власне теорій індустріалізму (пізнього індустріалізму Франкфуртської школи та теорії нового індустріального суспільства Дж. Гелбрейта) базується на трьох тенденціях: а) визначення стану та динаміки культури в контексті теорій культурної спадкоємності (з точки зору теоретиків "незавершеного модерну" / "множинних модернів" - як триваючу сучасність; або ж із позицій постмодерністського розриву з минулим); б) теорій глобальної залежності, що розглядають культуру через призму системи глобальних капіталістичних зв’язків експансійного характеру (в яких культура функціонує в трендах домагань на гегемонію, стримування, інтеграцію); в) теорій глобальної гібридизації, які загострюють основну увагу не на еволюційних і домінаційних зв'язках між різними культурними практиками, а зміщують акцент на діалектику процесів гомо- та гетерогенізації як стимулу глобальної культурної динаміки (апелюючи до значимості, в тому числі й самоідентифікаційних, полікультурних і гетеронормативних аспектів локальних суспільств). Аргументовано, що функціональна спрямованість культури суспільства індустріального типу відображає багатовимірність і багатоваріантність онтологічних проявів культурних практик консенсусного, конкурентного та конфліктного характеру. Це означає, що індустріальне суспільство може бути спеціалізованим об'єктом соціологічних досліджень: 1) певного типу соціально-історичної системи (що відрізняється від "аграрних" і "постіндустріальних суспільств"); 2) як держави-нації; 3) як континентального співтовариства (європейське суспільство, азіатське, західне тощо); 4) як системи ініціативних самодіяльних практик (громадянське суспільство). З'ясовано, що дослідження функціональної спрямованості культури передбачає врахування обставини реальної дисперсності культури відповідно до конкретної соціальної, економічної та політичної системи, а також соціальної структури, соціальної дії, потенціалу агентності суб'єктів, які використовують здобутки матеріальної та духовної культури (цінностей, норм, символів, міфів, мови, соціальної пам'яті, інкорпорації у багатовимірні виробничі відносини тощо). Удосконалено теоретичні засади соціологічного розуміння сучасного феномену індустріального суспільства та особливостей його динаміки, що виходить поза межі його ототожнення з історичним періодом становлення машинного виробництва й організації трудових відносин. Розглянуто наукові інтерпретації стосовно евристичного потенціалу концепцій індустріальної модернізації, постмодернізації та демодернізації шляхом обґрунтування дослідницької позиції, згідно з якою поширення антимодерністських тенденцій (трайбалізму, архаїзму, фундаменталізму тощо) у процесах модернізаційного розвитку свідчить не лише про дисфункціональний характер таких феноменів, але й про їх органічну включеність у процеси субкультурної інтеграції й адаптації в умовах зростаючого глобалізованого впливу ідеологій і практик мульти- та транскультуралізму.